Після розпаду Радянського Союзу втратив монопольну роль
загального керівника й організатора молоді Ленінський комсомол. Молодь
залишилася немовби безгоспною — без невсипущого ідеологічного ока. І враз
виявилася дуже різною — права, християнсько-демократична, націоналістична,
ліва, аполітична... Природним шляхом почали виникати неформальні молодіжні
об’єднання: не зверху — за допомогою указів і постанов, а знизу — безпосередньо
з молодіжного середовища.Зараз в нашій країні немає єдиної молодіжної організації,
членство в якій було б обов’язковим для кожної молодої людини. Але є Український
національний комітет молодіжних організацій з невиразною абревіатурою УНКМО
(але всі абревіатури такі). Комітет як частина світового молодіжного руху
створений за образом і подобою аналогічних комітетів в європейських демократичних
країнах. Він об’єднує молодіжні організації на будь-який смак і колір,
і кожний молодий українець може знайти своїх однодумців у тому чи іншому
молодіжному русі. Крім того, цей комітет діє ще й я
к важлива складова частина світового українського молодіжного
руху. Нещодавно, в серпні, спільними зусиллями УНКМО і діаспорських молодіжних
організацій було скликано Світовий конгрес українських молодіжних організацій
(і знову не дуже симпатично — СКУМО). Але суть не в назві, а в змісті.
Це була дуже корисна молодіжна тусовка з розмаїттям різних (аж до полярних)
думок. Нові форми роботи з молоддю — в розвитку. Відчувається, щоправда,
іноді синдром класичної комсомольської заорганізованості, «надування щік».
Але головне — є бажання пошуку цікавих шляхів роботи з молоддю.Ми починаємо
знайомити молодих читачів із молодіжними рухами України: їхніми структурою,
лідерами, програмами, планами. Пропонуємо матеріал, за яким можна скласти
перше враження, що ж це таке — нові молодіжні організації, і чого чекають
від них молоді люди. Дуже хотілося б, щоб, незважаючи на трохи сухуватий
виклад фактів, ви відчули, наскільки це потрібно молоді України.
Оксана ЦИКОВА, голова «Молодої Громади»:
— На сьогодні дуже важливим є об’єднання молодіжних сил
України та українських рухів близького та далекого зарубіжжя. Єднання через
вільне висловлювання будь-якою молодіжною організацією свого бачення подальшої
стратегії розвитку молодіжної політики. Різноманітність думок призводить
до декількох конструктивних концепцій вирішення однієї проблеми. Я докладу
до цього максимум зусиль задля поліпшення життя молоді України.
Юрій КРИВОРУЧКО, голова «Молодої України», народний депутат
України:
— IV Конгрес українських молодіжних організацій — наймасштабніший
молодіжний захід за роки незалежності. Рівень організаційної сфери та доповіді
учасників демонструють зрілість молодіжного руху України. Присутність на
заході вищих посадових осіб держави і представників політикуму була взаємокорисною
і для влади, і для делегатів Конгресу. Робота IV СКУМО, не зважаючи на
емоційність молодих людей, що належать до різних, іноді протилежних політичних
таборів, в цілому проходила конструктивно, зважено й коректно. Ідея консолідації,
про необхідність якої так багато сьогодні говорять, вперше була реалізована
саме в молодіжному середовищі. Приємною особливістю був загальний фон акції,
де панував дух державності й патріотизму.
Олександр СТАРИНЕЦЬ, голова ЛКСМУ народний депутат України:
— Держава не повинна стояти осторонь розв’язання молодіжних
проблем. Державна молодіжна політика має бути такою, в якій би знайшли
відображення інтереси різноманітних соціальних прошарків молоді. Шкода,
що такої цілісної, науково обгрунтованої, об’єднаної однією стрижневою
метою, наповненою ідейним змістом системи державної роботи з молоддю у
нас немає. Пріоритетними напрямками діяльності лівих молодіжних організацій
(зокрема — ЛКСМУ) є сприяння зайнятості молоді, створення умов для набуття
молоддю освіти, соціальна підтримка сільської молоді, а також підтримка
тих, хто її потребує: сиріт, інвалідів, осіб із багатодітних сімей тощо.
Не можна обминути необхідність правової та інформаційної підтримки юнаків
та дівчат, проведення роботи з профілактики наркоманії, правопорушень,
захворювань на СНІД. Організація дозвілля молоді та робота з її оздоровлення
також є пріоритетними напрямками нашої роботи.
Олександр ЯРЕМА, голова ХДМУ:
— Молодіжний рух України, на відміну від партійних політиків,
на сьогоднішній день прагне замість конфронтації знаходити спільну мову
з багатьох гострих питань. І те, що IV СКУМО об’єднав фактично всі молодіжні
організації як політичного, так і неполітичного спрямування — від лівих
до правих — свідчить про великий потенціал молодих політиків. Жвава дискусія,
яка, втім, ніколи не переходила критичної межі, вказує на потребу представників
різних молодіжних і дитячих організацій об’єднувати свої зусилля для вирішення
проблем конкретної молодої людини. Розв’язання соціальних питань, які сьогодні
особливо гостро стоять перед молоддю, — ось та об’єднуюча основа для докладання
зусиль організованого молодіжного руху, що й було визначено Конгресом.
Наталя АДАМІШИНА, офіс-менеджер:
— Я не перебувала в комсомолі: коли підійшов час вступу,
комсомол вже ніби як розпався. Але коли ми були жовтенятами, піонерами,
то, відкинувши ідеологічну основу, це було непогано: ми були чимось захоплені,
зайняті. Зараз же молодь фактично покинута напризволяще — звідси і зростання
злочинності, наркоманії; молоді люди не знають куди себе приткнути. Я за
те, щоб її не залишали без уваги, щоб кожна молода людина могла знайти
свій інтерес у цих організаціях. Безумовно, молодіжні організації потрібні,
але молодь повинна йти до них добровільно, у жодному випадку не з примусу.
І обов’язково повинен бути вибір, щоб людина могла вибрати, що їй до душі.
Ці організації повинні існувати не тільки для галочки, а активно заявляти
про себе; їхня робота має активно висвітлюватися в пресі, популяризуватися
задля широкого залучення молоді — адже багато хто і не підозрює про їхнє
існування.
D.J. ГРИБОЄДОВ (D.J.’s Afterwork), 24 роки:
— Молоді потрібно створювати умови задля того, щоб, об’єднуючись
за спільними інтересами, вона самовдосконалювалась. Найліпше з цим, на
мою думку, може впоратись молодіжний організований рух. В організаціях
молоді громадяни не тільки цікаво проводять вільний час, вони мають можливість
покращити загальнолюдські моральні якості, набути зв’язків, що стануть
їм у пригоді в майбутньому.
D. J. FINN (D. J.’s Afterwork), 22 роки:
— Високий рівень молодіжної наркоманії, злочинності та
безробіття — це наслідок недостатньої підтримки державою організованого
молодіжного руху. Молодь опинилася в повній безвиході, замість того, щоб
бути рушійною силою суспільства. Прикро, що молодь сприймають як проблему
на рівні пенсіонерів і калік.
Руслан КОВАЛЬЧУК, 23 роки, студент:
— Я вважаю, що свідомо брати участь у роботі молодіжних
організацій можуть молоді люди певного рівня освіти, певної громадської
свідомості. Можливо — студенти, бо вони більш відповідально ставляться
до тих процесів, котрі відбуваються в країні. Чим вищий рівень освіти,
освіченості, тим більше людина відчуває себе громадянином своєї країни.
Свідомий потяг до будь-якої організації може бути в разі, якщо молода людина
чітко визначила для себе, що саме приваблює її у цій організації.
№193 09.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
