У цей же час в їдальні благодійників на Туровській, 28 відбувалося частування 150 постійних відвідувачів із числа малозабезпечених пенсіонерів та інвалідів. Їм подали гарячий святковий обід і вручили пакунки з апельсинами та сметаною. А всіх дітей, що живуть у найближчих до їдальні житлових будинках, дівчата та хлопці з «Харе Крішна» пригостили тортом вагою 130 кг. Тут не було обділених: на всіх вистачило. У кінці дня навіть виявилося, що понад 200 порцій пирога та соків залишилося нерозданими. Вихід було знайдено: благодійники поїхали на Контрактову площу і прямо з машини роздали частування дітям і стареньким, які проходили мимо. Ніхто й не думав відмовлятися. І хоча пиріг спекли з любов’ю, було очевидно, що найвпливовішим чинником був той факт, що людям безкорисливо пропонують частування. В очах у багатьох старих людей блищали сльози. Одна літня жінка розчулено сказала благодійникам: «Я вже давно забула це відчуття, коли тобі щось дають і при цьому нічого не просять взамін...»
Як змогли київські кришнаїти за один день надати багатьом людям стільки їжі і людського тепла? Секрет простий: це був результат пошани сина до батька. В одного віруючого кришнаїта кілька років тому помер батько. І син (заможна людина) вирішив у пам’ять батька й головне — від імені батька зробити богоугодну справу: нагодувати багатьох людей ненасильницькою (вегетаріанською) їжею. Більше було б серед нас таких заможних віруючих, тоді кригу зневіри, розпачу можна було б розтопити.
