Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Мрія — європейська Україна

Три роки в країні працює школа, яка вчить думати по-новому
23 січня, 2009 - 00:00
ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАР РАДИ ЄВРОПИ ТЕРРІ ДЕВІС ВРУЧАЄ СЕРТИФІКАТ ПРО ЗАКІНЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ ПОЛІТИЧНИХ СТУДІЙ ЇЇ НИНІШНЬОМУ ДИРЕКТОРУ ІГОРЮ КОГУТУ / ФОТО НАДАНЕ УШПС

У мене, а, точніше, у нашого покоління є мрія — бачити Україну економічно могутньою, політично самостійною, розвиненою європейською країною, для якої верховенство права, захист прав людини, її честь та гідність є реальними категоріями, що закріплені в Конституції та захищені законом. На жаль, ключовими модусами нашого життя є недовіра до політичних гасел і проектів, обіцянок та коаліцій, а що найгірше — недовіра один до одного. Що можна протиставити цій ситуації? Відповідь прийшла з несподіваного — російського — боку, хоч її шлях лежав через Раду Європи: виникла ідея організації «клубу» молодих людей для відкритих дискусій на теми, що є визначальними для розвитку суспільства. Ідея, підхоплена Радою Європи, за 16 років перетворилася на потужну європейську мережу, що охоплює 16 держав.

У листопаді 2005 року відчинила свої двері Українська школа політичних студій (УШПС) — один із найуспішніших освітніх та комунікаційних проектів, конкурс на участь у якому становить 16 осіб на одне місце. На думку Михайла Мінакова, першого голови ради Асоціації випускників УШПС (2007— 2008 рр.), тенденції елітарності в політиці та інших сферах Школа протиставляє ідею селективності: учасники обираються через конкурс, здобувають можливість спілкування і взаємопосилення через ті лідерські якості, які вони проявили у своєму житті. Школа виробляє унікальний для України продукт: особисте міжсекторне спілкування людей, які прийматимуть доленосні для країни рішення вже завтра. Нині вже 108 випускників з усіх куточків України отримали можливість дискутувати, слухати надзвичайно цікавих — українських та міжнародних — доповідачів, сперечатися і знаходити консенсус у стінах Школи. Про це та багато інших цікавих фактів розповів директор Української школи політичних студій, голова ради лабораторії законодавчих ініціатив Ігор КОГУТ.

— Пане Ігоре, до якою мірою Рада Європи задає рамки діяльності та розвитку Школи? Чи є в національних партнерів, що впроваджують цей проект у життя, можливості для імпровізації?

— Жорстких вимог у Ради Європи немає. Серед базових параметрів — це існування цільових груп при наборі слухачів Школи. Однак ми пересвідчилися на власному досвіді, що це досить плідний та цікавий формат, коли разом збираються політики, державні службовці, бізнесмени, журналісти, юристи, науковці та лідери громадянського суспільства, щоб обговорити актуальні питання сьогодення. Існує також ще одне побажання від Ради Європи: граничний вік учасників не має перевищувати 35 років. Це асоціює школу з «молодим» проектом, молоддю в європейському сенсі. Рада Європи також дуже чутливо ставиться до питання збалансованого відбору учасників. Тож забезпечення репрезентативного політичного та регіонального спектру ми вважаємо одним із своїх ключових завдань — адже це визначає зміст майбутніх дискусій. Ми також пишаємось, що Українська школа політичних студій єдина, де повністю забезпечено гендерний баланс у складі учасників.

Є також певні вимоги щодо змістовного наповнення програми — дуже бажаним є те, щоб вона базувалася на ключових цінностях, які сповідує Рада Європи: демократія, повага та захист прав людини, реалізація принципу верховенства права.

— Хто ще, крім Ради Європи, підтримує цей проект?

— За три останні роки значну роль у фінансування Школи відіграв японський уряд. Це створило унікальну можливість поєднати обговорення європейських цінностей і традицій з не зовсім звичними для нас східними традиціями, способом мислення та життя.

Завжди цікавими і повчальними були виступи колишнього посла Японії в Україні — Мацуо Мабучі, який часто намагався провести паралелі між українцями і японцями, порівнюючи, наприклад, самураїв з козаками. Моїм особистим натхненням стала притча про три мірки рису... Коли підчас кризи, голоду і спустошення вирішувалося питання як місту розпорядитися трьома останніми мірками рису, було ухвалено рішення: продати їх і побудувати школу. Ось так і ми сьогодні — обрали такий же шлях і будуємо нашу Школу.

Японія розуміє потенціал України, її унікальне розташування між Сходом і Заходом, як країни цивілізаційного прикордоння, яка може мати однаково сильний вплив як на Схід, так і на Захід, виступати не лише перехрестям доріг, а й унікальним міжцивілізаційним комунікатором. Японський уряд щороку запрошує декількох випускників Школи відвідати цю чудову країну. Серед запрошених, переважно, молоді журналісти та представники органів державної влади. Інші наші партнери — з європейського кола, як от Європейська комісія та Фонд Конрада Аденауера).

— Говорячи про Школу, ви, в першу чергу, згадуєте про мережу. Чи налагоджена комунікація між випускниками УШПС і чи підтримують вони зв’язок зі Школою та між собою?

— Маючи на увазі такі проекти, дуже часто говорять про еліту. Ми б не хотіли позиціонувати проект в такому ракурсі. Це було б несправедливо, адже формування еліти — це копіткий, довготривалий процес селекції. Можна говорити, що з нашими критеріями відбору ми є частиною цього процесу селекції, даючи можливості та стимули для людей, які варті цього. Сам факт участі у Школі — це вже момент долучення до впливової спільноти, яка формується з випускників. І вже вони, об’єднані в Асоціацію випускників, продовжують спілкування, співпрацю, взаємну допомогу і різнобічну підтримку Школи.

— Чи складно потрапити до УШПС і якими критеріями ви керуєтеся при відборі майбутніх учасників?

— Складно вже через сам факт високого конкурсу, а по-друге — через критерії відбору. До Школи потрапляють люди, котрі вже чогось досягли — успішні в своїй сфері, які користуються професійним та моральним авторитетом у своїх професійних колах.

— Які плани розвитку Школи у найближчий час?

— Нині оголошено про новий відбір до чергової річної програми УШПС. Ми закликаємо всіх, хто відчуває власний потенціал впливати на розвиток процесів у нашій країні, приймати участь в такому конкурсі. Тут можна зустріти багатьох однодумців, талановитих та натхненних людей, професіоналів та патріотів. По-друге, Школа поступово переходитиме на фінансування за рахунок українських джерел. У цьому році ми запроваджуємо систему сплати певного внеску відібраними учасниками. Адже Школа пропонує надзвичайно високий рівень викладачів, можливість спілкування з відомими європейськими політиками та експертами під час Літнього університету демократії у Страсбурзі. Учасники отримують широке коло знайомств всередині Школи та новий набір понять й поглядів на речі, що відбуваються у суспільстві.

— Пане Ігоре, яким ви бачите майбутнє УШПС?

— Ми віримо, що УШПС є і буде ефективним каталізатором багатьох процесів у різних суспільно-політичних сферах. Це включатиме як реформи існуючих політичних середовищ, формування нових громадських ініціатив, так і нові проекти бізнесового характеру, гуманітарної співпраці. Школа має амбіцію бути флагманом формування та реалізації «української європейської ідеї».

КОМЕНТАРІ

Вадим ТРЮХАН, директор Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції секретаріату Кабінету Міністрів України (випускник УШПС 2006 року):

— Цінною є можливість поглянути очима інших людей на те, чим я займаюся в повсякденному житті. У Школі дуже вдало підібрані учасники, з огляду на їхню спеціалізацію та професійний досвід. Відповідно, це дозволяє в постійній живій дискусії отримувати нові знання з тих сфер, на які, як правило, не знаходиш часу. Як результат — світогляд кожного випускника збагачується. По-суті, УШПС відкриває нові горизонти.

Аліна КОВИЛІНА, голова правління компанії з управління активами «Славутич-Інвест» (випускниця УШПС 2007 року):

— УШПС, завдяки унікальній системі відбору, дозволяє створити й налагодити вкрай необхідні комунікативні зв’язки між представниками різних соціальних груп. Ця програма є передумовою для створення й розвитку суспільства громадян, а не суспільства електорату. В щоденному житті, ми, як правило, обмежуємо коло власного спілкування певною соціальною групою. Саме тому особисто для мене було надзвичайно цікавим дізнатися, що думають представники мас-медіа, державні службовці та молоді вчені. Регіональна структура учасників дозволила виявити основні протиріччя та міфи, що роз’єднують країну. Протягом чотирьох сесій ми напрацьовували спільні підходи до вирішення проблем і змогли подолати ті розбіжності, котрі штучно були привиті нам протягом нескінчених передвиборчих перегонів та дебатів наших політичних діячів.

Михайло МІНАКОВ, старший програмний менеджер ПРООН в Україні, доцент кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА, д.ф.н. (випускник УШПС 2006 року, голова ради Асоціації випускників УШПС у 2007 — 2008 рр.):

— Кожен з нас у 90-ті роки опинився в ситуації публічної самотності. Руйнування традиційних способів співіснування людей в нашій культурі завдячує все тому ж процесу атомізації. Розпадаються такі інститути, як мала сім’я, сусідська громада, сільська громада тощо. Атомізація проявилася також і в поколіннєвих, професійних та інших мережах спілкування. Однак атомізація — не вирок. Українська школа політичних студій — один з проектів опору розпаду і зневірі в українському суспільстві. Принесена як ефективна модель, що спрацювала й у інших східноєвропейських країнах, Школа виявилася вчасною та затребуваною у нас інституцією. Для мене це саме те місце, де я побачив себе і своє покоління в історії країни. І те, що я побачив, дає підстави для оптимізму.

Олексій ГРИЦЕНКО, директор департаменту розвитку бізнесу НВФ «ЕнранТелеком», (випускник УШПС 2008 року):

— По-перше, я отримав можливість познайомитися з великою кількістю людей, яких можна назвати особистостями. Ці люди мають свою позицію — і професійну, й громадянську. Вони не є «сіростями» і намагаються жити не тільки для себе, а й для суспільства. Деякі з них вже стали моїми щирими друзями. По-друге, Школа дала можливість суттєво розширити свої знання, чи, принаймні, багато що систематизувати. По-третє, вона нагадала про базові речі, без яких не можна взагалі займатися політикою, й про які більшість, а можливо, і я, часто забувають в своїй повсякденній діяльності.

ДО РЕЧІ

До участі в конкурсі запрошуються успішні молоді люди (до 35 років), які задіяні у сфері політичної, громадської та наукової діяльності, державної служби, бізнесу, юриспруденції, журналістики. Заявки на участь приймаються до 30 січня 2009 року. У 2009 році буде проведено чотири навчальні сесії (три національні та Світовий форум демократії у Страсбурзі, Франція), що охоплюють питання політичних процесів та ключових реформ в Україні, економічного розвитку, міжнародної політики тощо. Доповідачами виступають провідні суспільно-політичні діячі, експерти, дипломати. Детальніша інформація: www.usps.org.ua. За детальнішою інформацією звертайтеся за телефоном: +38 044 531 37 68.

Світлана МАКСИМОВА, шеф-редактор ВО «Юстініан», адвокат, випускниця УШПС 2006 року, член ради Асоціації випускників УШПС
Газета: 
Рубрика: