Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Музей завдяки... автобану

Дорога «Київ — Одеса» стала справжнім джерелом для археологів
4 серпня, 2004 - 00:00
ТА САМА ТРИПІЛЬСЬКА КЕРАМІКА / АРХЕОЛОГИ ЗАЗНАЧАЮТЬ, ЩО ПРАЦЮЄТЬСЯ ЇМ СКЛАДНІШЕ, НІЖ ТАК ЗВАНИМ ЧОРНИМ АРХЕОЛОГАМ. «НАВІТЬ МЕТАЛОШУКАЧІ ДОВОДИТЬСЯ ПОЗИЧАТИ», — ДІЛИТЬСЯ НАБОЛІЛИМ НАЧАЛЬНИК АРХЕОЛОГІЧНОЇ ІНСПЕКЦІЇ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ МИКОЛА СУХОВИЙ

Автобан Київ — Одеса з’явиться в Україні вже наприкінці жовтня. Шляховики повним ходом ведуть роботи вздовж траси. Як повідомили кореспонденту «Дня» Олені АСТРАХОВИЧ у службі автомобільних доріг в Одеській області, будівництво першої черги наближається до завершення. Виконано 86% робіт з будівництва мостів та шляхових розв’язок, а під селом Дубіново і Краснознаменка вже займаються «облаштуванням». Хоча червневі зливи дещо знизили темпи будівництва, сьогодні на автобані продовжують працювати фахівці з 12 країн і понад 3 тисячі одиниць техніки. Тільки в Одеській області задіяно близько 5 тисяч людей. І з кожним днем їхня кількість збільшується.

Будь-яке будівництво дороги, а тим більше таке масштабне, пов’язане з цілим комплексом досліджень, зокрема археологічних. Як розповів «Дню» заступник начальника одеського обласного управління охорони об’єктів культурної спадщини Валерій Сунцов, на території Одеської області було виявлено три кургани, чий вік датується бронзовою добою. Поховання, що знайдені в курганах, виявилися вельми цікавими і відносилися до різних часових періодів: від бронзової доби до раннього середньовіччя.

Днями, завдяки Мінтрансу, журналістам вдалося подивитися на чергову знахідку. На місці майбутнього мостового переходу близько села Шаріна Уманського району, розкривши покриття старої автомобільної траси, будівельники виявили залишки пізньотрипільського глинобитного житла, що датується третім тисячоліттям до нашої ери. У тутешніх місцях приблизно п’ять тисяч років тому проходив кордон між трипільцями — носіями землеробської культури і кочівниками. Примітно: багато вчених висували ідею про те, що у цих краях немає і не може бути залишків трипільської культури. Однак знахідка на місці майбутнього мосту доводить протилежне, хоч знайдена кераміка виконана у нетрадиційній манері, вона гірша за якістю — відчувається вплив кочових племен.

Проте черкаська земля зберігає не тільки залишки трипільської культури, а й скіфської. Трохи північніше звідси археологи досліджували курган з жіночим похованням, що датується IV сторіччям до нашої ери. Знайдені там золоті вироби сьогодні зберігаються в історичному музеї в Черкасах.

Між іншим, завдяки автобану в Україні може з’явитися ще один музей. «За нашим проектом дирекція автомобільних доріг ближче до міста Умані будуватиме новий історичний музей, який частково матиме вигляд реставрованого трипільського городища, — розповідає начальник археологічної інспекції Черкаської облдержадміністрації Микола Суховий. — Туди ж буде перенесено знахідки з села Шаріна, і з усієї Черкаської області».

Микола ПОЛІЩУК. Фото Михайла МАРКІВА, День»
Газета: 
Рубрика: