Переможець першого миколаївського «бізнес-інкубатора для учасників АТО» (нагадаємо, «День» писав про цей суспільний проект в № 203 від 9 листопада 2016 року) Роман Боярін дістав можливість відкрити своє підприємство з вирощування морепродуктів. З грантових коштів — 125 тисяч гривень — Роману виділили 25 тисяч на первинні потреби для створення бізнесу. Екоферма марикультури запросить на постійну роботу учасників АТО і людей з інвалідністю. Наразі, за словами Романа, проведено узгодження роботи з місцевою владою, зареєстровано підприємство. Залишилося зробити наукове обґрунтування того, що така діяльність можлива. На початку сезону 2017 року Боярін розпочне експериментальні роботи.
— Я купив надувний морський човен, необхідний для ферми морепродуктів. Пізніше придбав тяговий електродвигун; електричну сонячну панель (забезпечує енергію), щоб пересуватися фермою, не порушуючи екосистему, — розповідає Роман про те, як розпорядився первинною сумою. — У мене є катер на бензиновому двигуні, але він дуже габаритний, не хотілося б акваторією, де підвісна система, ходити на ньому.
Це підприємство людей з інвалідністю, екоферма марикультури «Фенікс». Зараз уже добігає кінця модифікація катера. Для надходження коштів перевозитимемо туристів на те місце, де міститиметься ферма. Це звичайна практика. Протягом дня люди зможуть рибалити, засмагати й просто відпочивати з сім’єю. Кошти, які будуть виручені, підуть на розвиток ферми.
У перспективі я зможу позиціонувати себе як екскурсовод на першу в Україні ферму марикультури. На сьогодні подібних підприємств немає.
— Чому обрали саме таке спрямування бізнесу?
— Моє дитинство проходило на узбережжі Джарилгацької затоки. Я довго спостерігав за зміною екосистеми. У 90-ті роки вона була практично знищена важкими хімічними сполуками радянського аграрного сектору. Звісно, законодавство зараз далеко не байдуже до природи, це посприяло тому, що за останні 5—6 років стало помітним відновлення екосистеми. Ми можемо врятувати природу, якщо зараз допоможемо їй.
— Як давно функціонує ферма?
— Підвісна ферма зареєстрована на початку 2017 року. Але вже другий рік я займаюся збиранням матеріальної бази й комплектацією підприємства.
Я уклав меморандум про співпрацю з науковою радою місцевого регіонального природного парку й Джарилгацьким національним природним парком. Зі свого боку вони допомагають інформацією, оскільки мій проект не лише комерційний, ферма має дуже велике екологічне значення, бо відновлення популяції двостулкових молюсків на нашому узбережжі помітно поліпшить баланс екосистеми — вода стане прозорішою, припинить перегріватися, припиниться мор риби, який відбувається щороку через перегрів води. Двостулковий молюск чистить від планктону воду й робить її живішою.
Зараз у мене є люди, які допомагають на волонтерській основі, і немає ще людей, які б отримували зарплату. Щойно обсяг роботи збільшиться (коли почнемо пересаджувати мідій з тих ареалів, де вони гинуть, у те місце, яке я облаштую для них, захищаючи від ворогів — рапанів і браконьєрів), почнеться набір персоналу на основі юридичних договорів.
На фермі працюватимуть лише АТОшники й люди з інвалідністю (зокрема отриманою не лише під час бойових дій), оскільки робота цікава й нескладна. Таким чином, ми трохи допоможемо адаптуватися військовослужбовцям після фронту. До того ж заробітна плата буде набагато більшою, ніж пенсія з інвалідності. У перший рік активної роботи ферми я запрошу на роботу 3—6 осіб.
— Чим було корисним для вас навчання в рамках «бізнес-інкубатора»?
— «Інкубатор» мотивує займатися бізнесом — чітке систематичне навчання. Але це не головне. Проект збирає тих, хто повернувся з фронту, в одну компанію, сформовану в гуртки за спільними інтересами, змушує між собою спілкуватися, має потужний позитивний мотиватор. Бійцеві складно адаптуватися до цивільного життя, без обстрілів, без того відчуття бойового братерства, тому «Інкубатор» дає військовому так званий якір, що рятує. Спілкуючись з такими ж, як вона сама, людина починає мислити конструктивніше й розсудливіше й пізніше може визначитися в подальших діях, щоб не просто працювати з ранку до вечора, а створити свій стабільний бізнес. Працювати на себе завжди краще, хоча й проблематично.
Що стосується особисто мене, то ідея створення ферми спала на думку років 15 тому, але одна справа — мати ідею, а інша — почати її реалізовувати, якраз «Інкубатор» спонукав до початку роботи.
