Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Миколайчик» для нацпарку

Екологи починають акцію для втілення дитячих мрій і допомоги природі
10 листопада, 2017 - 12:06
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Що ви знаходили в себе під подушкою на День святого Миколая? Солодощі, м’яку іграшку, книжку... А як щодо запрошення відзначити свято в секретному місці, яке обирали не ви чи батьки, а сам помічник Миколая? Якщо хочете нових емоцій — пропонуємо взяти участь в акції Національного природного парку «Голосіївський». І родині зробите сюрприз, і нацпарку допоможете.

Що ж пропонує адміністрація НПП «Голосіївський»? Усього-на-всього написати традиційного листа про свої мрії та очікування, про справи, спрямовані на збереження довкілля, та надіслати його на адресу помічника святого Миколая. Не за тридев’ять земель, а в НПП «Голосіївський», на ім’я його співробітника, начальника відділу екоосвіти Андрія Хрутьби. Еколог обіцяє відповісти на кожен лист. А тих, хто допоможе парку фінансово, гарантовано запросять на святкування Дня Миколая чи Нового року в секретне місце.

Важлива умова акції — благодійні внески. Суми символічні — від 201,8 гривні для пересічних українців, а для юридичних осіб, установ та організацій — від 2018 гривень. Ці кошти можна перерахувати на реквізити громадської організації «Друге життя», яку заснували співробітники НПП «Голосіївський», або передати іншим національним паркам чи об’єктам природно-заповідного фонду країни.

«ФІНАНСУВАННЯ КАТАСТРОФІЧНЕ»

Зібрані кошти спрямують суто на природоохоронні заходи в національних парках. Наприклад, висадку лісів — звісно, за згодою керівників об’єктів природно-заповідного фонду, або на підгодівлю тварин.

Ми більше звикли чути, як співробітники природоохоронних об’єктів нарікають на брак коштів, щоб провести цікаві заходи чи встановити інформаційні щити. Задля цього влаштовують акції в урядовому кварталі, готують відкриті листи до всіх і вся з проханням втрутитися та допомогти. У НПП «Голосіївський» пішли нетрадиційним шляхом. Кошти на розвиток парку потрібні, й їх попросять у громади, а заодно нагадають державі про потребу у фінансуванні. З державного бюджету багато років поспіль гарантовано виділяють гроші виключно на заробітну плату та комунальні послуги. Решта життєво важливих потреб і «забаганок» парків — їхній клопіт.

«Цю акцію ми якраз і вигадали задля поліпшення фінансування, щоб його покращили хоча б наступного року, — розповідає Андрій Хрутьба. — Така сама картина по всіх нацпарках та об’єктах природно-заповідного фонду. Фінансування катастрофічне. Фактично ти можеш сидіти й нічого не робити або шукати інші шляхи фінансування самостійно. І це систематично, ніхто це питання не вирішує — мовляв, це зараз не на часі. От ми на природоохоронні заходи станом на кінець вересня отримали нуль гривень. Улітку ми проводили акцію під Кабміном, щоб збільшили фінансування парку, надіслали листи 30 депутатам, щоб посприяли вирішенню ситуації. То нам дали, наче відчіпний, те, що недофінансували 2016 року. Наприклад, на заходи щодо збереження одного з озер парку виділено всього п’ять тисяч гривень, але потрібно значно більше».

БІЛЬШ НІЖ РЕМОНТ ДАХУ

А що можна було б зробити в парках за 31 мільйон гривень? Наприклад, сучасні візит-центри для туристів, цікаві екомаршрути, встановити елементарні баки для сміття та ліхтарі та навіть створити спеціально облаштовані місця для перепочинку відвідувачів, щоб не витоптували галявини. І такі гроші «крутилися» довкола об’єктів ПЗФ. У Міжнародній благодійній організації «Екологія — Право — Людина» підрахували, що протягом трьох років Державне управління справами (ДУС) витратило не за призначенням щонайменше три десятки мільйонів гривень, передбачених на роботу національних природних парків. До підпорядкування ДУС входять чотири нацпарки: «Залісся», «Синьогора», Білоозерський та Азово-Сиваський. Хоча у 2009 — 2010 роках указами президента Віктора Ющенка більшість нацпарків і заповідників отримали незалежні адміністрації та перейшли у підпорядкування Мінекології.

«Так, у ДУС вважають, що «утримання національних парків» — це ремонт даху державної мисливської резиденції «Залісся», прокладання туди швидкісного інтернету на півтора мільйона гривень або закупка продуктів харчування на 4,8 мільйона гривень. За наступні три роки планується витратити аналогічним чином ще 36 мільйонів», — ідеться у повідомленні МБО «Екологія — Право — Людина», яке нещодавно отримала редакція.

Екологи вважають, що змінити ситуацію може одна фраза в тексті державного бюджету, що стосуватиметься зміни підпорядкування згаданих парків — від ДУС до  Міністерства екології та природних ресурсів.

ЧОМУ В США ВСЕ «ОК»

Паркам бракує коштів. Це видно, коли вибираємося з родиною до зелених зон столиці. Працівники ніби сховалися у своїх адмінбудівлях, але кидаються в очі інші «співробітники»: продавці кави та солодощів, якісь атракціони посеред галявин... Це спосіб підзаробітку. Так не повинно бути. Потрібна інша система співпраці парків, держави та громадян.

Експерт МБО «Екологія — Право — Людина» Петро Тєстов улітку був із робочим візитом у США, вивчав роботу тамтешніх об’єктів природно-заповідного фонду. Тож йому є з чим порівнювати. «Дню» він розповів, що на фінансування нарікають і в Штатах, але порівняно з українськими мізерними витратами там все «ОК».

«У США та ЄС установи ПЗФ загальнодержавного рівня, наприклад, національні парки, фінансуються з державного бюджету. Аналоги наших регіональних ландшафтних парків — із місцевих. Звісно, грошей всім хотілося би більше, але у порівнянні з нашими парками там все чудово, — зазначає Петро Тєстов. — У тій же Східній Європі, зокрема Польщі та Чехії, надходження від туризму та рубок лісу в нацпарках складають значну частину їхнього доходу. Нацпарки реалізують окремі проекти разом із громадськими організаціями, отримуючи кошти від природоохоронних фондів ЄС. Це ще одна стаття доходів. Окремо варто відзначити, що штати працівників у них удвічі-утричі менші, ніж у нас на одиницю площі парку. Дуже розвинена співпраця з волонтерами. У США це масове явище, яке дозволяє значно економити. Волонтери там виконують найрізноманітніші функції: працюють у візит-центрах, підробляють рейнджерами, іноді навіть допомагають у наукових лабораторіях».

Коли наші парки будуть економити не від скрути, а заради заощаджень на класні проекти? Крок назустріч можемо зробити разом, долучившись до святкової «зеленої» акції.

Листи можна надсилати на адресу: м. Київ, 03041, Андрію Хрутьбі. Також можна писати на електронну пошту [email protected].

Реквізити для благодійних внесків:

Назва підприємства — громадська організація «Друге життя»

ЄДРПОУ— 40779896

р\р 26004052609654

КБ «ПриватБанк» у м. Києві

МФО 300711

Або можна переводити кошти на картку «ПриватБанку», її номер: 5169 3305 1039 9196

Призначення платежу: благодійний внесок.

Інна ЛИХОВИД, «День»
Газета: 
Рубрика: