Погодьтеся, частіше доводиться чути про нищення зелених зон у Києві, аніж про створення нових. Не беремо до уваги надання статусу скверу невеликим за площею, хоч і не менш цінним територіям. Утім, днями столичні депутати заявили про створення в Києві дев’яти нових об’єктів природно-заповідного фонду, які займатимуть площу понад три тисячі гектарів. На найближчій сесії Київради розглядатимуть відповідні проекти рішень.
Зокрема, до переліку територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення заплановано включити такі ландшафтні заказники: «Яр пролісок», «Озеро Тягле», «Осокорківські луки», «Деснянські луки», «Золотий ліс», «Бабин Яр», «Труханів острів», а також комплексну пам’ятку природи «Реп’яхів яр» і парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва «Солом’янський ландшафтний парк».
НЕПРОСТІ ПРЕТЕНДЕНТИ
Як бачимо, у списку щасливців опинилися об’єкти зі складною історією, приміром, заказники «Осокорківські луки» та «Озеро Тягле». Це можна розцінювати як чіткий меседж для забудовника — акціонерного комерційного банку «Аркада», який всупереч позиції Київради та громади планував будувати житловий комплекс «Патріотика на озерах» між озерами Тягле, Небреж і Мартишів.
«11 квітня на пленарному засіданні Київради депутати ухвалили рішення, яке передбачає створення ландшафтного заказника місцевого значення «Осокорківські луки». Відтак ландшафтний заказник буде створено на південь від озера Тягле та вулиці Колекторної в Дарницькому районі Києва. Він матиме орієнтовну площу 148 гектарів. Це вирішальний та переконливий крок, що дасть нам змогу зберегти всі об’єкти у природному стані й забезпечити умови для організованого відпочинку населення», — пояснював журналістам позицію міської влади Костянтин ЯЛОВИЙ, голова постійної комісії з питань екологічної політики Київської міськради.
За збереження Труханового острова екологи борються, за словами керівника Київського еколого-культурного центру Володимира БОРЕЙКА, років 15. Найбільшу небезпеку для всіх без винятку дніпровських островів становить захоплення земель і забудова. Тому заповідати територію Труханового потрібно зараз, доки є що охороняти. Це не лише унікальні ландшафти, а й червонокнижні рослини і тварини, а також види, внесені до Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі.
Місто таки бере Труханів під опіку: у квітні постійна комісія Київради з питань містобудування, архітектури і землекористування підтримала проект рішення «Про оголошення ландшафтним заказником місцевого значення Труханового острова».
«Територія майбутнього ландшафтного заказника — 14 озер, листяний ліс, рідкісні види рослин і тварин. Дуже важливо вберегти цю територію від недобросовісних забудовників. А надання статусу природно-заповідного фонду якраз унеможливить використання цих земель для забудови та меліорації», — зазначав Олександр МІЩЕНКО, голова постійної комісії Київради з питань містобудування.
ПОТЕНЦІАЛ НА ГЕКТАРИ
Якби ще депутати Київради так одностайно захищали інші болючі точки, той самий Протасів яр чи Совські ставки, яким теж загрожує забудова висотками...
«Так само багато років ми боролися за заказник «Золотий ліс» у Пущі-Водиці — це понад дві тисячі гектарів соснових лісів, — додав Володимир Борейко. — Це дуже важлива територія, тільки в цьому місці є сосни по 150 — 200 років, більше їх на Київщині немає ніде, та й в Україні теж. Їхні стовбури сягають до трьох метрів завширшки. Це взагалі диво. Якщо вони будуть вирубані, то всі тамтешні здравниці втратять унікальний мікроклімат».
Завдяки новим намірам Київради площу заповідних об’єктів на території Києва вдасться збільшити з 24% до 27,5%. За словами Борейка, це ще не межа, столиця може наростити зелені «м’язи» навіть до 33—35%. Нині на території столиці розташовано 190 об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення загальною площею близько 20 тисяч гектарів.
«Київ — лідер серед міст України за кількістю і площею об’єктів природно-заповідного фонду, — зазначав раніше Андрій МАЛЬОВАНИЙ, начальник управління екології та природних ресурсів Київської міської держадміністрації. — Порівняно з іншими містами України площа природно-заповідного фонду столиці значно вища. Так, Львів має 32 об’єкти ПЗФ на загальній площі 561 гектар, що становить лише 3% від площі міста. У Харкові налічується 15 територій та об’єктів ПЗФ на загальній площі 467,65 гектара, що становить приблизно 1,4% від усієї міської території».
СТАТУС ЗАКАЗНИКА ЗАХИЩАЄ
Було б добре не лише створювати нові об’єкти природно-заповідного фонду, як того давно вимагає екологічна спільнота, а й ретельно охороняти ті, що є. Депутати під час брифінгу, присвяченого створенню нових природно-заповідних об’єктів, нагадали, що у столиці 17 об’єктів мають статус національного значення, у тому числі парк «Хрещатий» і Володимирська гірка. Саме вони наразі у центрі уваги містян. Нагадаємо, між цими парками зводиться пішохідно-велосипедний міст. На думку експертів, він псує історичний ландшафт і загрожує зсувами ґрунту.
На ці зауваження міська влада не зважає. Проте, як запевнив еколог Олександр СОКОЛЕНКО, добре, що вона хоч займається розширенням міського заповідного фонду. Адже заповідний статус — це головний охоронний важіль для будь-якої цінної території. Так, статус ландшафтного заказника передбачає, що територія зараховується до ПЗФ і таким чином не може передаватися у приватну власність чи під забудову.
«Якщо це об’єкти, створені Київрадою, то ця територія перебуватиме у власності громади міста Києва. Ділянка буде природоохоронна, і на ній будуть заборонені роботи, які можуть призвести до погіршення її природного стану, — пояснює еколог. — Між тим, заказник — це єдине, що може створити Київська міська рада в межах своїх повноважень. Ще може створити регіональний ландшафтний парк, але це об’єкт складний, і використовувати його за призначенням буде складно, бо йдеться про адміністрацію та зонування території».
«Статусу заказника теж досить для убезпечення природоохоронних земель від недбалого поводження. Бо прикрі випадки насправді були. 2007 року, за часів мера Леоніда Черновецького, ліквідували заказник «Жуків острів». Точніше, депутати Київради «уточнили» його площу таким чином, що вона скоротилася в кілька разів, — продовжує Олександр Соколенко. — Тобто насправді, якщо дуже постаратися, територію можна роздерибанити. Але в наш час, гадаю, таких випадків не буде. Тож якщо у Київради з’явилася ідея створювати нові заказники, нехай створюють, буде більше захищених зелених зон».
