15 березня в Донецьку має відбутися черговий з’їзд Партії регіонів. Офіційно порядку денного зібрання не оприлюднювали. Але цілком очевидно, що метою зустрічі стане обговорення подальшої долі партії та обрання її нового лідера.
Як прокоментував «Дню» народний депутат від Партії регіонів Михайло Чечетов, Донецьк для зустрічі вибрали неспроста. «Саме тут 1997 року «народилася» ПР (тоді — Партія регіонального відродження України. — Авт.). Символічно, що тут ми хочемо стати свідками її «другого народження», — каже Чечетов. До речі, за словами регіонала, як такого лідера в ПР вже не буде. Мовляв, партія відходитиме від анахронічної форми «вождизму», тож 15 березня, скоріше за все, оберуть «головуючого», а не «голову», чи «почесного лідера».
Колись монолітна команда Партії регіонів сьогодні нагадує дезорганізовану, хаотичну структуру. Одна частина регіоналів вийшла з лав фракції, активно себе «відбілює» та встигла навіть увійти в коаліцію з «Батьківщиною», «УДАРом» та «Свободою». Друга , залишаючись членами ПР, слухняно голосує в унісон із владою. Третя — поводить себе як типова опозиція: з натхненням критикує політичні рухи влади нинішньої і говорить про рух до «європейського майбутнього» України, який ще декілька місяців тому з шумом «заморозила». Є й такі, що взагалі забули про свій конституційний обов’язок, і не ходять на засідання ВРУ.
А от свого почесного лідера Віктора Януковича інакше як «зрадником» більшість регіоналів не називає. «Відповідальність за людські жертви в ході зіткнень в Україні лежить особисто на Вікторові Януковичу та його найближчому оточенні», — заявив нещодавно очільник фракції Партії регіонів Олександр Єфремов у своєму відеозверненні до громадян України.
Про власну відповідальність та «вклад» своїх однопартійців у ескалацію конфлікту та розгортання силового протистояння політик волів промовчати. Не біда. Доки регіонали навипередки намагаються звалити усі помилки на Януковича, їх колишній виборець зрадниками називає їх самих. Південь і схід, який, фактично, привів ПР до влади, сьогодні почувається вкрай ошуканим і покинутим.
На чому все ж таки прогоріла Партія регіонів та чи має вона ще шанс на реінкарнацію — «День» запитав у експертів та самих регіоналів.
МИХАЙЛО ЧЕЧЕТОВ: «МИ БУЛИ ЛЮДЬМИ У «ФУТЛЯРІ»
«В умовах розграбованої економіки не можна провадити закритої політики» — перший прорахунок Партії регіонів. Усі попередні президенти та уряди «постаралися», як писала у своїй колонці «Про неочевидне» головний редактор «Дня» Лариса Івшина, щоб Україна опинилася в тій ситуації, в якій вона є зараз. Партія регіонів і Янукович виявилися лише тупиковою гілкою цих процесів і в міру своєї непідготовленості, небажання щось змінювати так і не зуміли «вирулити» ситуацію на свою користь.
«Партія регіонів є політичною силою вождистського типу, тому вона — більш закрита, — спробував пояснити «зашинеленість» своєї команди в коментарі «Дню» регіонал Михайло Чечетов, який донедавна чи не найревніше виправдовував дії влади. — Треба було говорити про свої проблеми публічно, ділитися з людьми. Ми були людьми у «футлярі».
Другий прорахунок — не можна ставити на посади лише «своїх», а не «найкращих». Рано чи пізно це може зіграти з владою злий жарт: «свої» можуть зрадити першими, а країна після їхньої «професійної» діяльності опиниться на грані економічного та політичного краху. «Ці «молоді» люди з «Сім’ї» просто «зализали», приспали, а потім і здали Януковича», — сказала про «своїх» в коментарі «Дню» народний депутат від Партії регіонів, екс-радниця Віктора Януковича Ганна Герман.
Помилка №3 — проблеми з самооцінкою і оцінкою ситуації, або, як зауважила Лариса Івшина: «крутий в районі виявився некрутим в регіоні».
«Ми дуже часто говорили між собою про помилки у вузькому колі, на фракції, в кулуарах ВРУ, але коли приходив Віктор Федорович — сміливців майже не знаходилося. Усі боялися, — розповідає Ганна Герман. — Нам було що втрачати: бізнес, діти, сім’ї... Ми повинні були мати більше відваги». «Перестати боятися — це велика річ», — пафосно підсумувала Герман, яка до останнього залишалася вірною Вікторові Януковичу і мала, як кажуть люди обізнані, чималий вплив на його рішення.
Партію регіонів багато хто називав надмонолітною структурою, що має потужний адміністративний ресурс. Утім, за умов зростаючого напруження владна вертикаль дала тріщину, а лідер партії був вимушений тікати за кордон. «На Раді регіонів, коли на вулиці вже стояло багато людей, кожен із губернаторів розповідав Януковичу «казки Шахризади» про те, як же в країні все класно. Люди не розуміли, що насправді діялося в їхніх регіонах, або ж розуміли, але були абсолютно впевнені в тому, що силою зуміють «задавити» протест. Всі були абсолютно засліплені владою», — говорить Герман.
ЩО ДАЛІ? Є ВАРІАНТИ
У ситуації, що склалася, Партія регіонів має відразу кілька варіантів свого подальшого розвитку. Перший — цілковите оновлення політсили, про яке нині говорять більшість із тих, хто досі не покинув ряди ПР. «Ми започатковуємо процес серйозного реформування своєї партії, — коментує «Дню» Михайло Чечетов. — На з’їзді ми плануємо прийняти низку серйозних, фундаментальних змін про модернізацію та оновлення Партії регіонів. Ви побачите процес трансформації ПР в європейську демократичну політсилу без вождів та вождізму. Суттєві зміни будуть внесені і в устав партії, а свого кандидата в президенти ми обиратимемо на основні відкритих праймеріз».
Є другий варіант політичного майбутнього регіоналів — непублічна гра на користь чинної влади (зокрема, на майбутніх виборах президента). Частина регіоналів вже зараз голосує синхронно з владою і навіть віддала свої голоси за призначення Кабміну та прем’єр-міністра — питання, які парламентська опозиція не підтримує апріорі. «Вони просто адаптуються до нової кон’юктури, але аж ніяк не представляють інтереси свого електорату зі сходу та півдня країни, — впевнена політичний консультант Вікторія Подгорна. — Якщо ПР і далі дотримуватиметься такої особистісної чи корпоративної стратегії — це призведе до серйозної втрати позицій і фактичного зникнення Партії регіонів».
«Похорон» ПР — третій варіант перебігу ситуації для регіоналів. «Партія регіонів — це партія без ідеології та програми (так само, як і партії нової влади), — коментує «Дню» політолог Костянтин Матвієнко. — Її відразу створювали як «орден влади» для людей, що об’єднані спільним інтересом цілковитої монополізації влади задля реалізації власних кар’єрних та бізнесових оборудок. З таким бекграундом її шанси на «відродження» є мізерними. Це лише питання часу, поки ті регіонали, що там залишилися, не «перескочать» у власні політпроекти».
«Партія регіонів побудована за авторитарною моделлю. Це — партія-корпорація патронажно-клієнтерського типу (виборці є клієнтами, яким, умовно кажучи, платять гроші за їхні голоси або силою примусу «переконують» голосувати «правильно»),— каже «Дню» Вікторія Подгорна. — Вона має більше адміністративну модель, аніж політичну і побудована за радянським принципом. За таких умов ПР не представляє інтересів своїх виборців, а, отже, — приречена на провал. Єдиний шанс — реальна реформа партії, хоча я в неї мало вірю».
