Нехай назви циркових шоу – про вистави на льоду, на воді чи ще десь – не вводять вас в оману. Здавалося б, такі назви якраз роблять акцент на тому, що циркові номери стосуватимуться акробатики, жонглерства, клоунади тощо, але аж ніяк не дресури (тварин тягти на лід чи у воду?). Та промоніторивши сайти українських цирків й афіші подібних вистав, бачимо, що поміж номерів з героями-людьми маємо і дресированих маріонеток-звірів. «Підкорять серця чотирилапі артисти, а саме: білосніжні коти, грайливі собаки, величні верблюди, а також безліч різноманітних птахів», «…ви побачите на льоду спритних і веселих козочок, собачок і попугаїв (граматику зберігаємо – ред.)», «…дресирований ведмідь і тигр вас здивують своїми унікальними трюками! Окрасою програми стане виступ морського котика»…
Це цитати із циркових афіш, після прочитання яких одразу згадуються зовсім інші історії – як після життя у цирку волонтери у притулках ставлять на ноги ведмедів чи левів. Життя у клітках, яскраве світло на сцені, неправильне харчування роблять свою справу. Зоогуманістам доводиться рятувати диких тварин із різних ситуацій. А прийнятий минулого року закон №2351 (стосується посилення захисту рослинного та тваринного світу) дає більше підстав для допомоги дикій фауні в неволі. Отже, зооспільнота країни близько 7-10 років тому з різною активністю розпочала рух за заборону використання тварин у цирках будь-якого формату та незалежно від форми власності. Ясна річ, це шлях не простий, але необхідний. У світі 46 країн, серед яких 26 європейських, вже заборонили розваги з тваринами в цирках. Судячи з фактів, шлях України – відповідати цій світовій цивілізаційній тенденції.
КОЛИ ПАРЛАМЕНТ УКРАЇНИ ПРОГОЛОСУЄ ЗА ЗАКОН?
Наразі у парламенті чекає на голосування законопроєкт №5409 (про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань захисту тварин від жорстокого поводження у розважальній діяльності). Він якраз і передбачає заборону використання тварин у циркових виставах. Проєкт закону був зареєстрований у Верховній Раді ще 21 квітня минулого року. Досі він не виносився на розгляд у сесійну залу, до чого постійно закликають голову парламенту народні депутати, зокрема, 28 співавторів, і зоозахисні організації. До речі, «День» теж двічі надсилав редакційний запит до голови ВРУ Руслана Стефанчука щодо перспектив розгляду законопроєкту. Однак відповіді досі не отримав.
Автори законопроєкту наводять у пояснювальній записці кілька важливих аргументів, чому Україна мусить відмовитися від цирків із тваринами. Так, «використання тварин у цирках супроводжується порушенням умов утримання тварин, передчасним відлученням дитинчат від матері в період вигодовування та піклування, недогодовуванням, заподіянням шкоди їхньому здоров’ю, що є жорстоким поводженням з тваринами». Таке використання не несе ніякої користі для самих тварин, для збереження їхніх популяцій, природніх умов та ареалів проживання, пояснюють автори. Якраз навпаки – більшість тварин, що використовуються у цирках, вилучають з їхнього природнього середовища, що є суттєвою втратою для екосистем. Тварин примушують виконувати небезпечні трюки, застосовуючи до них жорстокі методи дресирування. Депутати пишуть, що звірів утримують у неналежних умовах, існує висока ймовірність нападу на людей, що вже, на жаль, ставалося багато разів у різних цирках протягом десятиліть.
Тож на національному рівні необхідно прийняти заборону на використання тварин у цирках. «Отримання прибутку від використання тварин не може виправдовувати жорстокість та негуманність у ставленні до тварин», - ідеться далі у пояснювальній записці. Тим паче, що все більше цирків розвинутих країн відмовляються від використання тварин у своїх шоу. Є десятки прикладів діючих цирків без тварин, які залучають глядацьку аудиторію креативними підходами.
До того ж значна частина українців, не тільки зоогуманісти, якраз підтримує ідею заборони цирків із тваринами. Нещодавнє дослідження організації Kantar Ukrainе це відображає – 57% наших громадян не сприймають використання тварин у таких розважальних цілях. У 2016 році міжнародна дослідницька компанія GfK Ukraine теж проводила всеукраїнське опитування щодо ставлення українців до цирків з тваринами. За його результатами, лише 1% опитаних вважає, що дикі тварини мають жити у цирках. На рішення українського парламенту з увагою чекають і за кордоном, зокрема, міжнародні організації, що дають рейтингові оцінки державам світу.
«Шановні можновладці і високопосадовці, досить помилок, будь ласка! Минулий рік для України «відзначився» виправданням Олексія Святогора в суді, що різко негативно сприйняли міжнародні зоогуманістичні організації, а також англомовні професіонали — юристи та адвокати. Будь-які важливі рішення повинні прийматися на підставі об’єктивної та достовірної інформації, - звертається до української влади представник міжнародної організації Naturewatch Foundation в Україні, спеціаліст і автор книги зі взаємозв’язку злочинів проти людей та проти тварин Марк РЕНДЕЛЛ. – Рішення багатьох держав світу про заборону експлуатації тварин у цирках базується на точці зору більшості їхніх громадян, на дослідженнях та на скандалах навколо умов утримання, транспортування і використання дикої та домашньої фауни в циркових шоу. Саме тому, на підтримку української зоозахисної спільноти, міжнародна організація Naturewatch Foundation з повагою закликає голову парламенту, пана Руслана Стефанчука, винести законопроєкт №5409 на голосування народних депутатів. Занепокоєння викликала підготовлена зоогуманістами Мариною Сурковою та Михайлом Марченком аналітика дезінформування суспільства, яке здійснює голова Ради директорів державних циркових підприємств України. Отже, є щирі сподівання, що всупереч протидії «циркового лобі» співавторка законопроєкту №5409 та відома за кордоном народна депутатка, пані Юлія Овчинникова, доведе справу до логічного і справедливого завершення».
КЕРІВНИЦТВО ДЕРЖАВНИХ ЦИРКІВ — ПРОТИ ПРОЄВРОПЕЙСЬКИХ ЗМІН?
Схоже, чим довше парламент зволікає із голосуванням за законопроєкт №5409, тим більший опір будемо бачити від керівництва українських цирків. Минулого тижня вони провели конференцію, під час якої наголошували на «важливості збереження тварин у цирковій галузі». Присутній на заході академік Національної академії наук вищої освіти України, професор, завідуючий кафедрою анатомії, гістології і патоморфології тварин імені В. Г. Касьяненка Олег Мельник зазначив, що «цирк є одною зі складових загальної освіти, загальнобіологічного напрямку, бо там глядачі-діти бачать приклад виховання поваги і любові до тварин»… Утім, більшість громадян (з урахуванням згаданих раніше опитувань) не розуміє такої любові та поваги до тварин, коли ті знаходяться у клітках або все їхнє життя перебувають у занадто обмеженому просторі.
А в грудні минулого року Рада директорів державних циркових підприємств України надіслала до парламенту звернення, у якому просила не ухвалювати законопроєкт про заборону використання тварин у циркових виставах. Циркове керівництво стверджує, що глядачі не зрозуміють і не підтримають такого рішення, а культура та мистецтво використання тварин у державних цирках України має 100-річну історію. Щоправда, в зверненні не зазначено, що часи ідуть, і нові тенденції ширяться у різних видах культури та мистецтва.
У Раді директорів державних циркових підприємств побоюються, що буде втрачено артистів-дресирувальників, а на майно цирків почнуть зазіхати якраз представники громадських організацій… Однак чітко циркове керівництво не пише, які саме це представники громадських організацій.
Автори звернення також зазначають, що методи тренування тварин не передбачають знущання або жорстокого поводження з ними і вважають правильним та продуманим чинний Закон України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період 2030 року» № 2697-VIII, яким передбачено введення заборони використання саме диких тварин у цирках протягом поточного часу і не пізніше від завершення десятиліття. Фактично Рада директорів державних циркових підприємств України разом з керівником Сергієм Кабаковим просять про відстрочку заборони на цирки із тваринами, шукаючи будь-які тези на свою користь. До речі, у зооспільноти на кожне твердження згаданої Ради – свої аргументи, підкріплені фактами та доказами.
«Зважаючи на наявні дані, стають незрозумілими твердження голови Ради директорів державних циркових підприємств України Сергія Кабакова про катастрофічні наслідки при визволенні тварин із цирків, - пояснює представниця Асоціації зоозахисних організацій України Зоя САВЧЕНКО. – Тобто українські цирки менш розвинуті та менш стабільні, ніж їхні закордонні колеги? Чому десятки й десятки цирків за кордоном організовують шоу без тварин і працюють, а в Україні це буде тотальною катастрофою? Що в роботі керівництва державних цирків заважає їм адаптуватися до нових реалій та використати їх для збереження і розвитку різнобічного циркового мистецтва в Україні – з урахуванням міжнародної зоогуманістичної тенденції? І це далеко не увесь перелік запитань до керівництва цирків, адже суспільству невідома точна і незалежно перевірена статистика людських жертв через циркових тварин та статистика хвороб і смертей тварин через їхнє знаходження в циркових умовах».
Пані Зоя зазначає, що ще у 2013 році Національний цирк України опублікував позицію щодо циркових тварин. «Виходить, близько десяти років тому керівництву українських цирків вже було відомо, що для громадськості актуальною темою є експлуатація тварин у цирках, зокрема, процес визволення тварин із цирків став за кордоном помітною тенденцією, - продовжує вона. – Тобто у циркових підприємств був час для підготовки та переходу до нових умов діяльності. А у 2020 році заступниця міністра культури, молоді та спорту Ірина Подоляк публічно заявила, що українські цирки мають час на оновлення своїх програм на 2021 рік – якраз із метою визволення тварин із цирків. Я категорично проти ситуації, коли представники циркової індустрії заявами у стилі «Астанавитесь!» прагнуть маніпулювати громадською думкою та народними депутатами Верховної Ради України».
ВИСОКОПОСАДОВЦІ – ЗА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КУРС
У Міністерстві культури та інформаційної політики України обіцяли покласти край циркам із тваринами багато разів та упродовж багатьох років. А до діалогу Верховної Ради з Міндовкілля, Мінкультури та зоозахисними організаціями щодо тварин у цирках могли долучитися різні організації. Якщо у керівництва цирків є питання, то куди ж подіти тварин після заборони, відповідь на це сформульована давно – до реабілітаційних центрів та притулків із достатнім простором.
«Ми не бачили жодного цирку, де б умови утримання тварин відповідали Правилам утримання домашніх тварин чи Порядку утримання диких тварин в неволі, - долучається до захисту законопроєкту №5409 одна з його авторів, голова підкомітету з питань лісових ресурсів, об’єктів тваринного та рослинного світу, природних ландшафтів та об’єктів природно-заповідного фонду Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування Юлія ОВЧИННИКОВА. – Про дресирування взагалі окрема тема. Дресирування тварин відбувається без сторонніх осіб. Звісно, під час перевірок над тваринами не знущаються. Знущання відбуваються тоді, коли немає свідків. До ЗМІ потрапляють одиничні відео, зняті випадковими свідками. Але тисячі випадків жорстокого поводження з тваринами залишаються поза увагою громадськості. Україна, як країна, яка взяла на себе міжнародні зобов’язання з охорони тварин, а також як правова держава, у якій діє принцип верховенства права, не може продовжувати свій розвиток без повного впровадження принципів гуманного ставлення до тварин та захисту тварин від жорстокого поводження».
Тож маємо на шальках терезів бажання циркової спільноти лишити усе, як є, і вимоги зоозахисників, а також значної частини суспільства та народних обранців зробити крок назустріч гуманності та європеїзації України. Фінальний крок – за Верховною Радою України та її головою.
