Починаючи з 12 січня цього року, в Україні можна подавати документи на виготовлення біометричного закордонного паспорта. Біометричний паспорт виглядатиме як звичайний, але матиме електронний чіп з особистими даними власника, відцифрованим фото, підписом та відбитком пальців. Коштуватиме документ, залежно від терміну виготовлення, від 518 до 1028 гривень. Його можна буде отримати у 35 спеціальних відділеннях Державної міграційної служби (у Києві — 7). Фахівці вважають, що їх замало, оскільки, за попередніми оцінками, отримати такий документ виявить бажання вже близько 8 мільйонів громадян. Значить, будуть черги та зловживання, попереджають експерти. Протягом цього року поліграфкомбінат «Україна», який друкуватиме біометричні паспорти, зможе виготовити не більше 2 мільйонів (в місяць — 12—150 тисяч). Такі оцінки Інституту політичного аналізу та міжнародних відносин.
Для безвізового режиму біометричний паспорт — необхідна умова. Сьогодні на біометричну ідентифікацію особи перейшло 45 країн. В багатьох із них (в Україні також) залишається можливість отримання небіометричних паспортів, зокрема для людей із певними релігійними переконаннями. Уряд сподівається, що Євросоюз у травні цього року скасує візовий режим для українських власників біометричних документів. Документ, як і раніше, видаватимуть строком на 10 років.
Разом з тим біометрична ідентифікація, на думку експертів, — не гарантія запровадження самого безвізового режиму. За словами директора Інституту політичного аналізу та міжнародних відносин Сергія Толстова, безвізовий режим, який нам готують, зовсім не безвізовий: віза буде короткотерміновою — на 90 днів без права працевлаштування, але інтерес у громадян викличе, оскільки дасть можливість тіньового працевлаштування через погану економічну ситуацію в нашій державі.
— Євросоюз буде ставитися до безвізового режиму з Україною обережно. Особливо, вважаю, враховуючи ситуацію в країні і кількість переселенців із Донбасу, — через ризик того, що вони можуть просити статус біженця. А цього в Європі не люблять. Тим не менше легко можна спрогнозувати, що в Україні знайдеться велика кількість осіб, які захочуть неофіційно працевлаштуватися в Європі, а також тих, хто попросить статус біженця. Тому у випадку підписання цієї угоди не виключено, що європейська сторона внесе свої поправки. При цьому аргументом для української сторони буде досить повільний темп видачі цих паспортів, — вважає директор Інституту політичного аналізу та міжнародних відносин Сергій ТОЛСТОВ.
І навпаки — плюсом для Європи щодо підписання угоди про безвізовий з Україною режим може стати можливість контролювати нелегальних мігрантів з нашої держави, яких, за різними оцінками, є до п’яти мільйонів. Тепер при порушенні режиму перебування в іноземній країні українці не зможуть змінювати паспорт (чи своє прізвище, як це часто робили). І людина, яку зафіксували на порушенні в певній країні, ймовірно, вже не зможе туди потрапити. Фахівці нагадують, що введення біометричних паспортів було реакцією на загрозу тероризму у світі та на збільшення у світі міграційних потоків.
КОМЕНТАР
Руслан БОРТНИК, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики:
— Я буду виготовляти біометричний паспорт, тому що хочу протестувати на собі, як зміниться ставлення до українців за кордоном. Я багато подорожую і іноді потрапляю в ситуації відверто ксенофобські — щодо українців. Разом з тим я вважаю, що виготовлення паспортів в Україні — це дуже великий бізнес. Сьогодні близько 20 мільйонів українців мають закордонні паспорти. Якщо порахувати за мінімальною ціною, то це щонайменше 10 мільярдів гривень. За 15 років такий «бізнес» ми маємо вже втретє. Запровадження біометричних паспортів — не гарантія того, що в березні в Ризі, як обіцяв Президент, Україна підпише з Європою безвізовий режим. Я можу спрогнозувати, що цей режим для України ще не настане. Одна з основних причин — Європа не готова зараз «перетравити» таку велику кількість українських заробітчан, тому що вона ще не впоралася з болгарськими, румунськими, польськими та іншими. Думаю, що в березні нас очікує нова процедура, новий план дій, нові «домашні завдання». Тому введення біометричних паспортів я б не пов’язував із введенням безвізового режиму. Окрім цих застережень, є ще питання національної безпеки. Адже, зважаючи на те, що ці паспорти виготовляє у нас поліграфкомбінат «Україна», участь у власності якого багатьох комерційних структур викликає запитання, самі чипи є іноземним продуктом. Відповідно Україна не зможе гарантувати захищеності цієї інформації та відсутності її циркулювання в інших базах інших держав. Заява заступника міністра внутрішніх справ Еки Згуладзе, що відбитки пальців потім будуть зникати, має викликати посмішку, бо навіщо тоді робити ці відбитки? Навіщо збирати дані, якщо вони не будуть об’єднані в якусь універсальну базу даних? А вони будуть об’єднані в єдину базу даних — в Єдиний державний демографічний реєстр. Поки що ці ризики не проаналізовано.
