Нещодавно в Житомирі на базі обласного центру охорони здоров’я матері і дитини (ЖОЦОЗМД) в рамках однойменної програми Фонду Віктора Пінчука відкрився центр допомоги новонародженим «Колиски надії». Значну роль в здійсненні цього проекту зіграли і засновники Міжнародної благодійної організації «Фонд допомоги і розвитку дітям Чорнобиля» американці українського походження Зенон і Надія Матківські.
В неофіційному спілкуванні пан Пінчук (відомий український бізнесмен і меценат) признавався автору і деяким колегам: думка про спрямування зусиль на впровадження в Україні європейських стандартів допологової і післяпологової допомоги породіллям виникла у нього після того, як в одній з австрійських клінік дружина Олена Франчук народила йому дочку Катю. Отже, була започаткована згадана програма «Колиски надії», мета якої, за його словами, дати шанс вижити всім дітям, які народилися. Бо статистика дитячої смертності в Україні явно невтішна — показник 10 дітей, які померли у віці до одного року, на 1000 дітей, що народилися, в кілька разів перевищує показники розвинутих європейських країн. За два роки її існування мережа центрів «Колиски надії» охопила 14 міст у різних куточках України. Новий центр у Житомирі, говорить В.Пінчук, за оснащеністю не поступається тій австрійській клініці.
Фахівці визнають, що значна частина встановленого тут обладнання не має аналогів не тільки в Україні, але й у СНД. Слід сказати, що, крім безпосередньо центру допомоги новонародженим «Колиски надії», який представляє собою поєднання відділень реанімації, інтенсивної терапії і первинної реабілітації, насамперед недоношених немовлят критично малої ваги, інші відділення Житомирського центру охорони здоров’я матері і дитини за допомогою Фонду Віктора Пінчука також переобладнані й оснащені унікальним обладнанням. Зокрема, діагностичною ультразвуковою системою «Toshiba Xario» вартістю майже 1 млн. 100 тис. грн., яка дозволяє розпізнавати дефекти розвитку плоду, в тому числі генетичні, на стадії вже 12 тижнів. Загалом було закуплено 58 одиниць найрізноманітнішого обладнання провідних світових виробників, яке відповідає сучасним цивілізованим стандартам. За рахунок фонду провадились також навчальні тренінги та семінари з нових технологій для лікарів і медичних сестер, оснащення центру швидким доступом з комп’ютерів до мережі інтернету з метою отримання оперативної інформації з теорії і практики неонатології (тобто науки про новонароджених). У Житомирі весь комплекс обладнання та інших заходів обійшовся фонду в 1 млн. доларів США. Свій внесок зробила і місцева влада — заступник голови облдержадміністрації Микола Черненко оголосив, що з обласного бюджету ЖОЦОЗМД виділяється додатково 500 тис. грн. та аналізатор крові. Проте В.Пінчук висловився в тому дусі, що він готовий брати і надалі участь у медичних проектах в області. Але бажав би, щоб місцеві бізнесмени активніше підключалися до цієї роботи. Наприклад, за принципом — скільки вкладуть вони разом, стільки ж виділить сам пан Пінчук. Або навіть влаштувати змагання — хто пожертвує більше. Загалом за час існування програми в Україні в центрах «Колиски надії» пацієнтами відділень реанімації та інтенсивної терапії стали 5025 новонароджених. Причому 1394 немовляти були врятовані завдяки обладнанню, встановленому в рамках цього проекту.
Проте в безумовно шляхетній справі врятування життя недоношених дітей є аспект, про який все голосніше говорять лікарі-педіатри, які стикаються з ними через кілька років. А саме — дуже велика частина тих, хто народився з критично малою вагою в 500 г і навіть 1 кг, потім мають серйозні вади розумового і фізичного розвитку. А це тема окремої, дуже непростої розмови, яка зачіпає важливі медичні, моральні, юридичні та інші аспекти нашого життя.
