Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Нас загнали в духовні катакомби»

Бойовики на окупованому Донбасі захопили вже третю церкву ПЦУ та погрожують депортаціями українських священнослужителів
29 травня, 2019 - 11:25

Мешканці села Кузнецово-Михайлівка, що у Тельманівському районі Донецької області, цього року не змогли ані освятити паски, ані відвідати урочисту літургію в місцевому храмі. Напередодні великодніх свят їхнє невелике село позбулося ключової святині. Голова та депутати сільської ради ухвалили рішення конфіскувати місцевий православний храм і передати його Московському патріархату.

«За законом будівля храму та церковне майно належать нашій організації — Православній церкві України, — розповідає керуючий Донецькою єпархією, архієпископ Донецький і Маріупольський Сергій (Горобцов), який нині живе в Маріуполі. — Місцева влада не має права конфісковувати це майно чи комусь передавати. Але ми розуміємо, що на тій території законів не існує».

«ВЕЛИЧНИЙ І ВЕЛИКИЙ ХРАМ»

Храм у селі Кузнецово-Михайлівка ще з 1990-х належав Українській православній церкві Київського патріархату. Владика Сергій називає цей храм найгарнішим і найвеличнішим у своїй єпархії. Він добре пам’ятає, в якому занедбаному стані споруда перейшла до них, адже тоді був благочинним Тельманівського району. Храм відроджувався буквально в нього на очах.

«Це величний і великий храм на пагорбі, біля річки Грузський Еланчик. Свого часу він, як і багато релігійних святинь, був практично повністю знищений комуністами. Вони зруйнували бані, розписи, знищили підлогу. Саму будівлю перетворили на склад гербіцидів. Коли ми зайшли всередину, там усе було засипано селітрою мало не до пояса. Зрозуміло, що ці хімікати і зруйнували розписи», — каже архієпископ Сергій (Горобцов).

Спочатку місцевий голова запропонував цей храм представникам Московського патріархату, але вони відмовилися, мовляв, туди доведеться вкладати надто багато грошей, і це їм не потрібно. Та коли представники УПЦ КП власним коштом відновили святиню: купили дзвони, зробили іконостас і ліпку — в Московському патріархаті передумали.

«ЯКЩО ПЕРЕРЕЄСТРУЄМОСЯ, ВИЗНАЄМО ЇХНЮ ВЛАДУ»

Українська церква на окупованій території була в складному становищі усі п’ять років війни. Зі слів архієпископа, на українських священиків і парафіян спочатку УПЦ КП, а тепер — Православної церкви України, постійно тиснули, подекуди погрожували арештами та розправами. Так звана місцева влада намагалася змусити священнослужителів перереєструвати парафії на території самопроголошеної республіки.

«Ми не можемо цього зробити, — пояснює владика Сергій. — Якщо ми перереєструємося, це означатиме, що ми зі свого боку визнали їхню владу. Але це не так. Донецька область — це українська територія, і ми не будемо реєструватися».

Через таку жорстку позицію українських священнослужителів так звана влада «ДНР» пішла на радикальні кроки. Ще в травні минулого року вони постановили, що до 1 березня 2019 року всі релігійні об’єднання на окупованій території Донецької області повинні пройти перереєстрацію як церкви «ДНР». У іншому разі священики будуть «депортовані» на підконтрольну Україні територію, а все майно — конфісковане. Ліквідація ПЦУ в Кузнецово-Михайлівці може покласти початок масовим гонінням на українську церкву.

«Наші священики не займаються політикою, пропагандою. Вся наша діяльність спрямована лише на релігійні обряди та допомогу нужденним: переселенцям, біженцям, людям, які внаслідок війни втратили житло чи рідних, — розповідає архієпископ Сергій (Горобцов). — Нас загнали в духовні катакомби. На цій території є багато переселенців із західної України. Вони приїхали сюди після Другої світової війни, під час операції «Вісла». Ці люди за жодних обставин не підуть до церков Московського патріархату. Сподіваюся, в самопроголошеної влади все ж зіграє сумління, і вони припинять утиски нашої церкви. Я впевнений, рано чи пізно війна закінчиться, і ми зможемо повернутися до наших храмів».

Архієпископ припускає, що такими агресивними діями бойовики намагаються спровокувати українських церковників на підконтрольних територіях на симетричну відповідь.

«Вони хочуть спонукати нас на нашій території забирати храми Московського патріархату, щоб потім звинуватити в гоніннях на російську церкву, — розмірковує владика Сергій. — Але ми не будемо цього робити. Вогонь вогнем не погасиш. І тут, на підконтрольній українській владі території, ми повинні робити все, щоб парафії Московського патріархату самі приєдналися до Православної церкви України. В нас не буде агресії».

Українське духовенство та влада вже звернулися до міжнародних організацій з проханням вплинути на бойовиків, розслідувати гоніння та захоплення храму в Кузнецово-Михайлівці. Зокрема, Ігор ПРОКОПЧУК, постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні, зазначив під час засідання Постійної ради ОБСЕ: «Ми рішуче засуджуємо такі репресивні дії російської сторони, які порушують свободу релігії та віросповідання, і закликаємо СММ ОБСЕ продовжувати реалізовувати цю частину свого моніторингового мандата».

«ДЛЯ НИХ ВАЖЛИВО, ЩОБ НЕ ЗАЛИШИЛОСЯ ЖОДНОГО УКРАЇНСЬКОГО ХРАМУ»

Це не перший випадок, коли самопроголошена влада «ДНР» конфіскує майно української церкви. Минулого року Українська православна церква Київського патріархату втратила храм Святого Духа в Донецьку. Священик цього храму отець Іван отримував погрози, тому, щоб врятувати своє життя, покинув окуповану територію. В храмі ще деякий час збиралися віряни та молилися самостійно. Але одного дня вони прийшли на молитву та побачили, що приміщення опечатане. Незадовго після того забрали і храм у селищі Чулковка.

Нині з 36 парафій ПЦУ на окупованих територіях Донецької області функціонують 33. «Для них («ДНР». — Ред.) важливо, щоб не залишилося жодного українського храму», — підсумовує архієпископ Сергій (Горобцов).

Зі слів священнослужителя, крім храмів, бойовики накинули око ще й на Будинок милосердя для літніх людей у Тельманові. За попередньою інформацією, там планують облаштувати шпиталь для поранених бойовиків. Нині в Будинку милосердя проживають близько 45 нужденних. Яка доля чекає на них — поки не відомо.

Олена БЕРЕЖНЮК
Газета: 
Рубрика: