Власну революцію пережили студенти і викладачі провідного медичного університету країни. Спочатку студенти вимагали звільнення ректора Віталія Москаленка через його фінансові махінації. І це підтвердила спеціальна комісія МОЗ, за її висновками, екс-ректор незаконно привласнив 56 мільйонів гривень. Ректора з посади звільнили, а в МОЗ доручили провести нові вибори. І тут розпочався новий етап змін та випробувань — від університетської команди вимагалося зробити ці вибори чесними та прозорими, чого в історії закладу давно не було. 11 червня такі вибори врешті відбулись. 36% виборців підтримали Катерину Амосову, яка певний час виконувала обов’язки ректора. Тепер міністр охорони здоров’я має підписати контракт із новообраним керманичем вузу. І чим швидше, тим краще. Бо вже 19 червня має відбутися судове засідання, де Віталій Москаленко знову оскаржуватиме своє нібито незаконне звільнення. Де вихід із ситуації, з якими труднощами проходила виборча кампанія і які зміни плануються в університеті, «День» розпитав у члена-кореспондента НАМН України, доктора медичних наук, професора і вже майже ректора НМУ ім. О.О. Богомольця — Катерини АМОСОВОЇ.
— Катерино Миколаївно, ще на початку бунту проти екс-ректора міністр охорони здоров’я неодноразово заявляв, що єдиний вихід із ситуації — демократичні та прозорі вибори ректора. Чи вдалося провести їх саме так?
— Ми впевнені, що вибори відбулися прозоро та демократично. Відповідно до рішення Конференції трудового колективу, коли 1 квітня 74% представників виразило недовіру до колишнього ректора Віталія Москаленка, було видано наказ МОЗ про розірвання із ним трудових відносин. Я була призначена в.о. ректора до проведення виборів. Свої кандидатури висунули вісім осіб, серед них — п’ять завідувачів кафедр НМУ (зокрема — я): професор кафедри хірургії НМАПО А.Лаврик, син колишнього ректора нашого університету; професор Хобзей, завідувач одним із департаментів МОЗ з команди Богатирьової, і професор В. Досенко, ведучий науковий співробітник Інституту фізіології НАН України. Ще наприкінці квітня було створено комісію із 44 осіб щодо проведення виборів, до неї увійшли десять студентських деканів, активісти студентських громадських організацій, що утворилися в останні три місяці.
«ПІД ЧАС ВИБОРІВ БУЛО ЗАПРОШЕНО ДВАДЦЯТЬ ПРАЦІВНИКІВ «ТИТАНУ»
— Кожен претендент мав можливість зустрічатися з електоратом; відкрили доступ до гуртожитків і кафедр; надали можливість розносити свою друковану продукцію з програмами, їх розміщали й на сайті університету. Також своїх представників можна було ввести в робочу групу. На виборах були присутні ЗМІ, кожен міг знімати на камеру. У нас дванадцять тисяч студентів та дві тисячі викладачів. Організували сім дільниць, склали списки виборців, яких закріпили за кожною з баз, щоб не було «каруселі». Ці списки вивісили в Інтернеті, в гуртожитках. Було створено дільничні комісії, які включали шість студентів та три викладачі. І від кожного претендента було право дати спостерігача.
На цих дільницях були урни та кабінки для голосування. Під час виборів, для захисту громадського порядку, запросили двадцять працівників «Титану», оскільки були заяви щодо зриву виборів. До нас прийшли: заступник міністра охорони здоров’я України, представники МОЗ, заступник міністра освіти, два народні депутати. Бюлетені друкували на сцені, заступник міністра ставив свої підписи на кожному. Завершилося КТК десь о 23-й годині. За законами про вищу освіту, кандидати, які набирають понад 30% голосів, вважаються переможцями, і остаточний вибір між ними робить міністр. Результати таємного голосування такі: в мене 36%, і я стала єдиними претендентом, хто набрав понад 31%. Міністр О.Мусій висловив нам усне побажання, що було б цікаво провести опитування студентів і викладачів з приводу їхнього вибору. Ці опитування не передбачено ні в законах про вищу освіту, ні в уставі НМУ. Але це справді цікава та корисна річ. І ми таке опитування провели в день виборів. Для мене важливо, що результати соцопитувнаня збігаються — в мене 35%.
— Які ваші загальні враження від виборчої кампанії, які труднощі виникали під час її організації?
— У нас утворилася так звана ширка, коаліція, шість претендентів об’єднались і підготували меморандум, у якому йшлося, що треба оприлюднити на вебсайті список із прізвищами та посадами делегатів Конференції трудового колективу. Але це дає можливість розмовляти й обіцяти щось кожному. А мені закидали, що я користуюся своїм службовим становищем в.о. та використовую адмінресурс. Тому вимагали від міністра мого звільнення. А вибори називали недемократичними та непрозорими, тому їх треба відкласти, краще навіть на осінь, бо не всі кандидати ознайомлені з роботою НМУ. Але професор Лаврик місяць топтав стежки нашими кафедрами, Хобзей був членом комісії МОЗ, яка перевіряла діяльність Москаленка в березні, і жодного разу не брав участі в її роботі. Були навіть погрози, що коли міністр не виконає вимог, то вибори просто зірвуть. Але міністр цей меморандум не підписав.
«НЕ СПОДОБАЛАСЬ Я ОРГАНІЗАТОРАМ «ЧОРНУХИ» ЯК ОСОБИСТІСТЬ»
— Спочатку вибори планувалися на 5 червня, що, з погляду робочої групи НМУ, було цілком виправдано. Починається вступна кампанія, треба виробити позицію НМУ з цього приводу. Ректор повинен зробити багато публічних дій, щоб залучити сюди кращих студентів; щоб не боялись батьки, що студенти не вчаться, а викладачів «лихоманить». Треба їх переконати, що демократизувалася наша робота, ми стали більш гласними та відкритими, у нас менше корупції. Ці речі мають привабити майбутніх студентів.
Ми створили антикорупційний комітет, головами якого є завідувач кафедрою і студент. Щоб викорінити корупцію, треба час, коли в університеті зміниться ставлення до цих явищ, що це — аморально. Людина, яка поважає себе, не дає гроші, а вчиться, бо за цим і прийшла. Хто не хоче вчитися, має бути відрахованим з правом відновлення, але вже на контрактній основі. Якщо доведено, що викладач взяв гроші, його слід звільнити
Ті студенти, які навчаються, завершують навчання хто 10, а хто 17 червня, що неуможливить їхню участь в опитуванні в більш пізній термін. Колектив НМУ — в напруженні — чекає на «постійного» ректора, і 19 червня — судове засідання за позовом В.Москаленка до МОЗ. 28 квітня я написала заяву про відпустку «за власний рахунок» з посади ректора, щоб не уможливити заяви про «адмінресурс», і через годину отримала наказ МОЗ про звільнення. Незважаючи на все це, від імені цієї «коаліції» професор Досенко пішов на прийом до міністра і наполягав на відтермінуванні виборів, на підставі чого О.Мусій рекомендував робочій групі переглянути дату виборів. Робоча група запропонувала провести їх 11 червня. Тут професор Досенко організовує дивне «студбратство» і звертається до Тетяни Бахтєєвої як голови комітету ВР з питань охорони здоров’я. Вона пише листа на ім’я Олега Мусія, щоб відтягти вибори, на підставі чого МОЗ у черговий раз звернувся до НМУ щодо думки робочої групи. Але робоча група рішуче підтвердила своє попереднє рішення і залучилася підтримкою голови Наглядової ради Ю. Щербака та всіх її членів. Так дата 11 червня стала остаточною. Але і на цьому етапі все не закінчилась. Було домовлено, що 10 червня, напередодні виборів, буде «днем тиші», але цього дня з’явилося купа листівок, які адресно засовували членам КТК під двері, з негативом на мою адресу, і закликали голосувати за інших претендентів. Щодо суті «негативу» — нічого конкретного. Ну не сподобалась я організаторам «чорнухи» як особистість.
ПЕРШІ ЗАВДАННЯ — БІЛЬШЕ ПОВНОВАЖЕНЬ УНІВЕРСИТЕТУ ТА БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ
— Чи мали ви вже розмову з Олегом Мусієм, бо тепер остаточне слово за МОЗ?
— Так, я чекаю підписання контракту. Мусій зі мною спілкувався, він налаштований це зробити. Погодження з міністром освіти і науки паном С.Квітом вже отримано. Наш університет терміново передаватиме копію контракту до суду, оскільки це укріпляє позицію МОЗ України щодо «невідворотності» звільнення Москаленка.
— Після всіх цих подій стало очевидним, що колектив розколовся. Чи можна його об’єднати, можливо, навколо якоїсь спільної ідеї?
— Він уже об’єднався. Якщо спочатку, в березні, дехто був заляканий, що Москаленко повернеться, і частина професорів підписала листа на його захист, то згодом вчена рада і Конференція трудового колективу в його присутності проголосували за недовіру до ректора, це справді об’єднало колектив. Потім згуртувала нас і ця боротьба за проведення чесних і демократичних виборів до початку вступної кампанії..
— А що пропонували претенденти у своїй виборчій програмі студентам і викладачам?
— Дехто обіцяв, що всі працівники, незалежно від віку, укладатимуть контракти на сім років, але до цього є питання. Два кандидати говорили, що співробітники НМУ отримають преференції для своїх дітей при вступі в наш університет і подальшому працевлаштуванні, що обурило студентів. Багато хто обіцяв підвищення зарплати, і одна особа — басейн. Наша команда, зокрема, врахувала в програмі побажання студентських спільнот. Наприклад, студенти просили, щоб університет оплачував доступ до провідних англомовних медичних видань, скаржилися на неякісну практичну підготовку. Студенти дуже хочуть слухати лекції не лише професорів НМУ, а й провідних спеціалістів із системи Національної медичної академії наук і закордонних фахівців; також хочуть більше стажуватися. Ці посили було включено в програму. Оскільки фінансове становище України жахливе, а в університеті — не краще, ми давали обіцянки дуже стримано. Приміром, ми не обіцяли найближчим часом підняти університетську науку, бо на сучасне обладнання треба великі гроші. А коли у нас у гуртожитку двоярусні ліжка, а в кімнаті на двох живе четверо; коли гаряча вода подається по годинах; коли не працюють душі, то давати обіцянки, що наука піде вгору шаленими темпами, не можна.
— Чи відбудуться якісь радикальні зміни в системі навчання, роботи колективу? Що, на ваш погляд, слід змінювати передусім, і які для цього є можливості?
— Крім господарських речей, реально зробити демократизацію управління і надати громаді доступ до інформації щодо прийняття рішень і стану речей. Це було «засекречено». Також відновити повноваження вченої ради як вищого органу, можливо, із розширенням повноважень; зміцнити роль факультетів і сфери відповідальності прийняття рішень деканами, щоб вони мали, наприклад, кадрові повноваження приймати на роботу асистентів і лаборантів без погодження з ректором, визначати стипендії та заохочення на факультеті. Це — серйозна робота, й ці новації повинні пройти ще публічне обговорення. Має бути й прозорість у всіх відношеннях: скільки ставок у нас вільних, які тендери, які премії хто отримав, критерії для призначення іменних стипендій та премій, на що витрачено бюджет, скільки університет заробив — цього не вистачало, і це реально можна змінити.
Треба налагодити ланцюжок відносин зі студентами — запитання — відповідь -корекція, на жаль, це пройшло повз. Також продовжити боротьбу з корупцією. Корупція університетська — це не тільки, коли певний викладач написав на дошці, скільки коштує здача його іспиту. У більшості випадків це саме студент намагається дати викладачеві гроші, щоб йому закрили пропуск без відпрацювання або щоб отримати оцінку. Або ж група збирає гроші й несе викладачеві. Бо для багатьох так легше вчитись. І домінує саме ця частина корупції. Ще два місяці тому ми створили антикорупційний комітет, головами якого є завідувач кафедрою і студент. Щоб викорінити корупцію, треба час, коли в університеті зміниться ставлення до цих явищ, що це аморально. Людина, яка поважає себе, не дає гроші, а вчиться, бо за цим і прийшла. Хто не хоче вчитися має бути відрахованим з правом відновлення, але вже на контрактній основі. Якщо доведено, що викладач взяв гроші, його слід звільнити. І ще ректор має ходити до бізнесу та органів державної влади, просити про допомогу. Ректор мусить бути публічною людиною. Я переконана, що ми прийдемо до того, що на дверях аудиторії буде написано, яким меценатом вона подарована. Наш університет — це все-таки бренд, і меценатам має бути достойно стояти поруч з нами.
P.S.: Коли текст готувався до друку, стало відомо, що міністр охорони здоров’я Олег Мусій підписав наказ про призначення Катерини Амосової ректором Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця на умовах, визначених контрактом.
