У минулі вихідні Україна відзначила дві малопомітні, але дуже значні дати — День збереження озонового шару і День працівників лісу. На перший погляд взаємозв’язку між цими святами не видно. Проте такий є. Адже збереження як озонового шару, так і лісових ресурсів планети — питання, якими займається екологія.
А проблема захисту навколишнього середовища загалом і озонового шару зокрема в сучасному світі стоїть дуже гостро: так, більшість країн переходять на обладнання і препарати, що не руйнують озонового шару. Україна також поступово, наскільки це дозволяють фінансові труднощі, включається в цей процес. Ще 1987 року Україна підписала Монреальський протокол щодо захисту озонового шару Землі. У цей момент до конвенції приєдналися 172 держави. Як повідомив «Дню» начальник відділу контролю за виконанням Монреальського протоколу Головної державної екологічної інспекції Олександр Шевченко, ця проблема займає третє місце по актуальності у світі. У більшості країн світу проводяться різні заходи, орієнтовані на те, щоб виховати у населення дбайливе ставлення до екології. Так, європейський споживач намагається купувати ті товари, на яких стоїть відповідний знак. Природно, промисловість, що орієнтується на споживачів, поступово проводить конверсію екологічно небезпечних речовин і технологій. Для України цей аспект особливо важливий з двох причин: перша — наші співгромадяни просто не замислюються про такі глобальні проблеми, як збереження озонового шару Землі, і Міністерство екологічної безпеки України готується провести різні освітні заходи, особливо серед дітей. Другою ж причиною, за словами О. Шевченка, є проблема відсутності коштів на конверсію, тим часом як за Монреальським протоколом наша країна зобов’язалася до 2002 року виключити використання озоноруйнуючих речовин на нашому ринку.
А як ідуть справи у лісовій промисловості України? Усе так само гостро стоїть проблема з пожежами — за вісім місяців поточного року сталося 2580 випадків займання лісу. Хоч, на думку керівника відділу охорони лісу Держкомлісогосподарства Віталія Білоуса, працівники цього господарства в поточному році показали чудовий результат, «попрацювавши ефективно і на славу». І це — при зменшенні фінансування галузі та повній спрацьованості всієї техніки, яка експлуатується вже протягом останніх 15 — 20 років.
Складна екологічна ситуація і гострий дефіцит лісосировинних ресурсів в Україні постійно породжують два протилежні один одному інтереси — зберігання і споживання. Але дилема, над якою б’ються цивілізовані країни — як би завдавати мінімальної шкоди лісам, не знижуючи при цьому темпів споживання, в Україні, очевидно, вже вирішена. Адже скорочення обсягу промислового виробництва і будівництва автоматично зменшило споживання деревини. Отже, лихо не без добра: не зберегли промисловості — збережемо лісові ресурси. А відтак і озону в державі вистачить на кожного.
