Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

НАУКА

29 жовтня, 2005 - 00:00

Європу знищить клімат?

Зміни, що відбудуться в природі Європи цього століття, понад усе позначаться на Середземноморському узбережжі та на гірських районах континенту. Таку інформацію опубліковано в журналі Science групою дослідників, які дійшли висновку, що найвідчутніша загроза зі змін, що насуваються, — кліматична. Як передає korrespondent.net, у ході роботи за допомогою комп’ютерного моделювання прогнозувалися наслідки, до яких можуть призвести в Європі глобальні зміни. Враховувалися при цьому кліматичні, земельні та соціально-економічні фактори. Наприклад, прораховувалося те, яким чином позначаться на плодючості ґрунтів і доступності води глобальне потепління та життєдіяльність людини, зміни в природокористуванні та міграції людей.

У результаті європейське Середземномор’я вже сьогодні стикається з першими ознаками нестачі води, з лісовими пожежами, що почастішали, з поширенням лісів на північ та зі зниженням сільськогосподарського потенціалу землі. «Якщо ви стикаєтеся з засухами, що частішають, збільшується ризик лісових пожеж і втрати урожаю. Крім того, зменшується кількість води на душу населення, що проживає в цьому районі», — пояснив експерт з Гарвадського університету доктор Дагмар Шретер, який керував експериментом.

Постраждати можуть і гірські райони: в них спостерігатимуться зміни в обсязі снігової маси і в малюнку течії рік. «Взимку опади випадатимуть у вигляді дощу, а не снігу, — говорить доктор Шретер. — Змінюється весь режим часу танення, збільшується ймовірність зимових і весняних повеней. А влітку води поменшає, тому що вологи, що зберігалася раніше у сніжних шапках, більше не буде». Подібні зміни, додає вчений, помітно позначаться на гірськолижному туризмі та на гідроенергетиці.

У доповіді проте згадуються й зміни, здатні позитивно впливати на майбутнє Європи. У їх числі — збільшення площі лісів, що настане після зменшення попиту на сільськогосподарські угіддя. Нові ліси зможуть працювати як поглиначі вуглеводу, вбирати більшу кількість «парникової» вуглекислоти з атмосфери. Однак до другої половини століття підвищення температур, пов’язане з кліматичними змінами, нівелює цей позитивний ефект. «До середини століття стане, можливо, так жарко, що ґрунти, замість того щоб поглинати вуглекислий газ, почнуть його випускати — й перетворяться таким чином на додаткове джерело викиду парникових газів», — говорить доктор Шретер.

Операцію зробить... робот

Мініатюрні роботи, розроблені вченим із Росії в Університеті штату Небраска, дозволять лікарям виконувати хірургічні операції в космосі. Маленьких роботів на колесах заввишки приблизно сім з половиною сантиметрів, розміром з футляр для губної помади можна буде вводити в організм через невеличкі надрізи й керувати ними дистанційно, news.battery.ru. Деякі роботи обладнані відеокамерами та ліхтариками й здатні передавати зображення хірургам. Інші мають вбудовані хірургічні інструменти, якими можна управляти дистанційно.

«Ми вважаємо, що це буде заміна відкритої хірургії», — сказав у середу на прес-конференції Дмитро Олєйников, фахівець з малоінвазійної та комп’ютерної хірургії в Медичному центрі Університету штату Небраска в місті Омаха.

Офіційні особи сподіваються, що наступної весни NASA навчить астронавтів користуватися цими роботами, щоб у майбутньому можна було проводити хірургічні операції в космосі. За словами Д. Олєйникова, випробування на тваринах пройшли успішно, а випробування на людях почнуться навесні. Він додав, що роботи з камерами зможуть забезпечувати огляд ран, а роботи з інструментами зможуть діяти всередині тіла так, як не здатні руки хірурга. А оскільки через один надріз до організму можна ввести кілька роботів, це різко знизить інвазивність операцій і прискорить одужання.

«Ми вважаємо, що за допомогою роботів робота буде більш ефективною, ніж робота хірурга, — каже Д. Олєйников. — Зображення, яке посилає камера робота, краще, ніж те, яке бачить хірург власними очима, бо воно збільшене».

Вартість одного робота нині становить 200 доларів. При цьому роботи одноразові й після використання підлягають утилізації.

Газета: 
Рубрика: