«Відновлення сировинної, ресурсо- та енергозатратної економіки Донбасу стане марним витрачанням величезних коштів, — стверджує президент НАН України академік Борис Патон. — Це неприпустимо. Вкрай необхідно чітко і науково-обґрунтовано визначити основні напрямки саме високотехнологічної відбудови Донбасу, запропонувати ефективні механізми, державні важелі та економічні стимули для залучення до цього необхідних інвестицій з боку приватного капіталу».
На черговому засіданні Президії НАН України Борис Євгенович наголосив, що відбудова Донбасу вимагає активної участі усіх підрозділів академії. Зокрема, планується залучати розробки Академії для відновлення інфраструктури, створити економічне обґрунтування і науково-технічний супровід відбудови виробничої сфери регіону, а також забезпечити всі умови для функціонування установ НАН. До відновлення Донбасу залучать як уже наявні розробки, так і продовжать роботу над новими винаходами, розповідає Борис Євгенович.
«У стислі строки необхідно провести інвентаризацію всіх розробок наших інститутів, які можуть реально ефективно допомогти у справі відновлення Донбасу. Зокрема, це стосується розробок за академічною програмою «Ресурс», низки розробок в галузі енергетики, напрацювань київських і одеських хіміків Академії з проблем забезпечення населення питною водою»,— відзначає Борис Патон.
Для координації дій планують створити окрему робочу групу при НАН. Віце-президент Академії Антон Наумовець радить найперше визначити пріоритетність потреб регіону.
НА ДОНБАС ЧЕКАЄ ТРИВАЛА І НЕПРОСТА ВІДБУДОВА. УЖЕ СЬОГОДНІ УКРАЇНСЬКІ НАУКОВЦІ ПРАЦЮЮТЬ НАД РОЗРОБКАМИ, ЯКІ ПОЛЕГШАТЬ І ЗРОБЛЯТЬ ЕФЕКТИВНІШИМ ЦЕЙ ПРОЦЕС / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
«В обмежені строки відділення повинні сконтактувати з інститутами, взяти їхні розробки, але для цього, щоб справа пройшла успішно, нам необхідно чітко знати пріоритетність потреб регіону. Забезпечити тісні контакти з робочою групою має наш регіональний центр на Донбасі. Також він повинен налагодити спілкування і з урядовими структурами, зокрема з державним агентством з відновлення Донбасу», — пояснює пан Наумовець.
До слова, на Донбасі розташовано 11 установ Академії наук України. Дві з них — у Луганській та дев’ять у Донецькій областях. Співробітники цих установ у зв’язку із заблокуванням на цих територіях Казначейства не отримують заробітну плату ще з липня. Чотири установи вже змінили свою юридичну адресу на Київ або Львів. Після завершення державної реєстрації статутів буде можлива виплата заробітних плат. Гостро постає питання житла для співробітників.
Інфраструктура наукових установ також потребує відновлення. Пошкоджено приміщення Інституту прикладної математики і механіки, Донецького фізико-технічного інституту ім. О. Галкіна, Українського державного науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту гірничої геології, геомеханіки та маркшейдерської справи. Складна ситуація склалася на заповідних територіях. Зараз там тривають бойові дії, що унеможливлює повноцінну їх охорону. Центральна садиба Луганського природного заповідника пограбована...
