Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Навчання милосердю

Наступного року в Києві відкриють навчальний центр допомоги людям похилого віку
5 жовтня, 2007 - 00:00
«СТАРИЙ ДРУГ» / ФОТО ТАРАСА ІВАНКІВА, Тернопіль

«...Поступайтесь місцем людям похилого віку...» — чуємо у громадському транспортi. Так нас закликають до елементарних проявів поваги до літніх людей. А їх в Україні немало — понад 11 мільйонів осіб, які досягли 60-річного віку (майже кожен четвертий українець). Більшість із них потребує медичного догляду, соціально-побутової допомоги, а також психологічних консультацій. З цією метою в країні діє низка соціальних служб — Товариство Червоного Хреста, організації від Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства охорони здоров’я та численні громадські об’єднання. Однак експерти запевняють, що для роботи у цих службах потрібні спеціально підготовлені люди. Вони повинні надавати як медичну, так і соціально- побутову допомогу. Так, зараз триває двомісячна підготовка лікарів по догляду за літніми людьми.

— Окрім коротких курсів підготовки фахівців у цій галузі, у 2008 році відповідно до спільного рішення ООН та Верховної Ради в Україні розпочне свою роботу Державний навчально-методичний центр догляду за літніми людьми, — розповіла доктор медичних наук, геронтолог Віра Чайковська. — У центрі будуть навчати лікарів, волонтерів та самих похилих людей медико-соціальній допомозі людям згаданої вище категорії. Створення такого центру не означає, що наші лікарі не вміють робити ін’єкції, перев’язки чи надавати першу медичну допомогу. Їм не вистачає досвіду не з медичного, а із соціально-психологічного боку проблеми. Однак у центрі зможуть пройти курс підготовки не лише фахівці, а й добровольці-ветерани. Адже серед них багато таких, що хочуть допомагати один одному на волонтерських засадах.

За словами заступника голови Ради організацій ветеранів України Ангеліни Моісеєвої, ця організація об’єднує близько 14 мільйонів ветеранів (серед них не лише ветерани праці та війни, а й військової служби, а також діти війни). Більшість із них беруть активну участь у роботі Ради, зокрема, у таких напрямах, як допомога у схемі «пенсіонер — пенсіонеру», «пенсіонер — дітям та молоді». Тож, на думку пані Моісеєвої, курси підготовки волонтерів розширять рамки взаємодопомоги серед людей похилого віку.

Разом з цим Товариство Червоного Хреста (ТЧХ), яке несе основну відповідальність за допомогу літнім людям, стурбоване тим, що кількість людей похилого віку щороку зростає. Так, за прогнозами організації, до 2010 року частка людей пенсійного віку становитиме 25% від загальної кількості населення. Також ТЧХ стурбоване тим, що в української старості та самотності — «жіноче обличчя». За даними директора ТЧХ Івана Усіченка, у столітньому віці жінок уп’ятеро більше, ніж чоловіків.

Нині в Україні діє більше 200 медико-соціальних центрів, де літні люди отримують мінімальне медичне обслуговування, а також вчаться долати стреси та тривожні стани. Крім цього, зараз проходить перевірка стану здоров’я людей похилого віку, що проживають у селах і не мають змоги пройти обстеження у районних чи міських лікарнях. Як розповів пан Усіченко, мобільні виїзні бригади, сформовані на регіональному рівні, проводять профілактичне обстеження літніх людей. Після цього, у разі необхідності, хворих людей привозять до лікарень для лікування. До того ж, безкоштовне лікування хворі можуть отримати у палатах Червоного Хреста, які діють у кожній лікарні країни (близько 300).

— Однак усіх цих заходів недостатньо для того, щоб надати допомогу кожному, хто її потребує, — переконаний Іван Усіченко. — Адже із 350 тисяч підопічних Червоного хреста близько 30 тисяч — це прикуті до ліжка або обмежені в пересуванні люди. Вони не можуть самостійно сходити за ліками, змінити постіль, випрати білизну тощо. Тому догляд за ними потребує значно більших затрат часу та сил від патронажних сестер. А їх у Товаристві працює більше трьох тисяч. Але проблема в тому, що держава допомагає нашій організації лише в тому, що виплачує заробітні плати патронажним працівникам. Решту фінансових питань нам доводиться вирішувати самотужки, залучаючи міжнародні та вітчизняні громадські організації.

Однак допомога літнім людям вимагає великої доброти та милосердя. Саме до цього закликають громадськість у Міжнародний день людей похилого віку (1 жовтня). Але варто пам’ятати, що літнім людям набагато дорожчими будуть турбота та увага до їхніх проблем, аніж слова привітань чи подарункові пакети. Саме це вони мріють отримувати не раз на рік, а щодня.

Інна ФІЛІПЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: