«Освіта і кар’єра» — так називалась виставка, організована Міністерством освіти та науки і товариством «Знання», яка завершилася минулими вихідними. Традиційно ВНЗ запрошували на підготовчі курси та факультети довузівської підготовки. Як завжди — безліч шкіл з вивчення іноземних мов, а також кілька експозицій, які пропонують допомогу в оформленні навчання за кордоном. Говорять, що іноземний диплом підвищує конкурентоспроможність фахівця в Україні. Українців на безплатне навчання запрошують Німеччина та Франція. Однак при цьому треба запастися сумою в сім тисяч євро на рік на харчування та проживання в чужій країні. За словами виконавчого директора «DeC — Освіта за кордоном» Андрія Тарченка, привабливим для багатьох українців є й дорога освіта Сполучених Штатів, Швейцарії та Англії. В Англії рік навчання у ВНЗ в середньому коштує 15 тисяч доларів.
Але за традиційністю проступали й нові тенденції. Виявилося, що в Україні з’явилися освітні послуги, які мають свою торгову марку. На жаль, поки не йдеться про бренд нашої країни, мається на увазі куплений Україною індійський міжнародний освітній проект «АРТЕСН-УКРАЇНА» з підготовки програмістів. Його особливість у тому, що ринок праці випробовує «на міцність» кожного випускника, який навчається за нею в українському Центрі інформаційних технологій ITC. Як випускний екзамен потрібно виконати замовлення реального роботодавця! При навчанні — до кожного індивідуальний підхід і своя траєкторія досягнення майстерності. Ця програма дозволяє підвищити свою кваліфікацію фахівця з інформаційних технологій на будь-якому рівні. Ця програма містить не лише технічні знання, але й спрямована на розвиток особистісних навичок, на розвиток уміння нестандартно підходити до вирішення управлінських завдань. Вона схвалена Міністерством освіти та науки і не вимагає вже дозволів від інших структур. Вікторія Бойко, менеджер Центру інформаційних технологій, сказала «Дню»: «Наші українські програмісти дуже багато займаються самостійно. Тому часто виходить так, що в одних темах вони розбираються досконально, а в інших мають великі прогалини. Така безсистемність породжується й тим, що програми ВНЗ дуже консервативні, повільно реагують на зміни умов ринку. Наприклад, минулого року в доповіді Міжнародного економічного форуму прозвучало, що Україна у використанні інформаційних технологій на 83 місці у світі».
Приємним сюрпризом на виставці стала новина про те, що українські роботодавці почали розуміти: за хороших фахівців треба платити шляхом вкладення коштів у їхню освіту. До Центру страхової справи почали надходити пропозиції оплачувати навчання страхових агентів з подальшим працевлаштуванням їх у своїх колективах. Виявляється, що грамотних страхових агентів у нашій країні поки не вистачає.
Потім ще одна несподіванка — сьогодні дефіцитною є ряд кінопрофесій. Міжнародна асоціація професійних каскадерів заявила, що потребує поповнення. Кіностудія імені Олександра Довженка хоче бачити у себе молодих помічників та асистентів режисерів, асистентів з костюмів та реквізитів, молодших адміністраторів, гримерів, художників з освітлення... Так що спеціалізований навчальний центр «Основа», який поки що здійснює початкову підготовку з названого вище списку спеціальностей, цілком має шанс здійснити свою мрію і перетворитися на вищий навчальний заклад «екранних» професій.
Цікаво, як відреагують на такий ринковий попит молоді українці? Невже мода на романтичні професії пішла назавжди? Сьогодні, схоже, навіть танцювальне мистецтво набуло деякої прагматичної спрямованості — дорослі бізнесмени поспішають навчитися танцювати, аби вражати на корпоративних вечірках, організованих за сценарієм балів. А ще вони хочуть навчитися говорити... Судячи з кількості людей, які оточили презентацію тренінгового центру з ділової риторики, можна зробити висновок: цей вид занять дуже популярний, і у людей існує гостра потреба в ефективній комунікації. Кого ж сьогодні під час таких гострих політичних баталій не зацікавлять такі розділи предмета, як «Техніка переконань і заперечень», «Тактичні способи впливу на співрозмовника», «Маніпуляція в переговорах та методи протистояння», «Методи тиску в жорстких переговорах», «Конфлікти в переговорах» і особливо — «Шлях до довготривалих відносин»? Цікаво, що з кожним роком аудиторія тренінгового центру «Спікер» «дорослішає». Сьогодні середньому слухачеві понад тридцять років. Центр на початку своєї роботи в основному позиціонував себе на роботу з дітьми, але потім дорослі тітки та дядьки потіснили дітлахів, залишивши трохи місця тим, хто старший 12-ти років.
Однак для батьків, які бажають просвіщати своїх чад якомога раніше, на виставці знайшлися також привабливі пропозиції. Асоціація дитячої моди рекламувала цілий комплекс освітніх послуг, спрямованих на розвиток навичок «привабливості», а культурний центр «Кияночка» — всебічний розвиток творчих здібностей дітей.
