Кожний із нас перед вступом до alma mater повинен добре подумати. І не так про вибір майбутньої професії, як про саме навчання. Для чого ми йдемо у вуз? Здобувати знання чи витрачати гроші батьків?
Найдорожча інвестиція — кажуть американці про навчання студентів. Так, найдорожча інвестиція. Батьки інвестують у нас колосальні гроші, щоб бачити нас незалежними й впевненими у своїх силах, у своїх знаннях. Освіта спрощує життя. Недарма римляни говорили: «Scientia est stella in via» (наука — це зірка у дорозі). У важкій та складній дорозі життя. І чим більше ми знаємо, тим більше ми можемо. Ми можемо бути незалежними і від батьків, і від світу за допомогою знань.
Куди знань вистачить чи куди грошей вистачить? Це запитання, напевно, кожен із вас поставить собі перед вступом. І надзвичайно важливо, щоб ви поставили це запитання собі якнайшвидше. Щоб не страждати у майбутньому.
На Заході платять фантастичні суми за навчання, щоб студенти могли зрозуміти всю важливість та цінність освіти. І вони розуміють це. Західні студенти вимагають та витягають із професорів та викладачів якнайбільше знань. Бо вони усвідомлюють, що освіта — це їхня зірка у житті. І чим більшою вона буде, тим яскравіше світитиме для них. Наші батьки важкою працею зароблять гроші, щоб забезпечити нам гарну освіту. А ми її не цінуємо. Правильно кажуть, що починаєш цінувати щось тільки тоді, коли його втрачаєш. Але втрачати шанс освіти — це найдурніша помилка, яку ви можете коли-небудь зробити.
Дуже важливо, щоб освіту ви здобували своїми знаннями, а не батьківським гаманцем. Бо інакше ви будете завжди залежати від когось у житті. За браком знань, за браком упевненості. Освіта — це вічна інвестиція, яка передається з покоління до покоління.
