Три чвертьфінальні матчі Євро-2012 закінчилися без сенсацій: так, як пише світовий рейтинг національних збірних. Десята за рейтингом FIFA Португалія перемогла Чехію (№27) — 1:0, Німеччина (№3) — Грецію (№15) — 4:2, Іспанія (№1) — Францію (№14) — 2:0. А в останньому поєдинку в Києві, який вперше на турнірі в основний і додатковий час закінчився внічию — 0:0, Англія (№6) програла Італії (№12) за пенальті — 2:4. Наставник італійців Чезаре Пранделлі напрочуд просто пояснив більш активну гру італійців, які впродовж усього матчу змарнували кілька нагод забити гол: «Грати треба не тільки ногами, а й серцем». А цю особливість статистичні рейтинги не враховують. Мабуть, італійський тренер довіряє крилатій фразі француза Антуана де Сент-Екзюпері: «Найголовнішого очима не побачиш. Добре бачить тільки серце».
Українські вболівальники можуть думати, що англійці були швидко покарані футбольною долею за незарахований гол у матчі з нашою збірною. Тренер британців Рой Ходжсон, коментуючи цей епізод гри з українцями, натякнув, що буцімто футбольна Феміда мимоволі віддала борг англійцям. Адже два роки тому на чемпіонаті світу в Південно-Африканській Республіці англійці програли німцям у 1/8 фіналу — 1:4. Тоді за рахунку 0:2 м’яч після потужного удару Лемпарда відлетів від перекладини за лінію німецьких воріт, однак головний арбітр гол не зафіксував. Звісно, було б справедливіше, якби британці цей борг на Євро-2012 самі забрали в очному поєдинку з німцями, а не взяли заочно українським коштом. Проте італійці мають усі підстави вважати, що саме їхні шанси на перемогу більші в майбутньому протистоянні з німцями в півфіналі Євро-2012. Тому що шість років тому в півфіналі ЧС-2006, який відбувся у Німеччині, збірна Італії перемогла господарів поля в Дортмунді — 2:0. Після цього італійці здолали за пенальті у фіналі ще й французів і стали чемпіонами світу. До речі, першим тоді забив гол з одинадцятиметрової позначки італієць Андреа Пірло, який позавчора в переможній для своєї команди серії пенальті познущався над англійцями влучним ударом-«черпачком». Але в кожного спогаду є дві протилежні ностальгійні нотки. Так само, як італійці мріятимуть про другу пам’ятну перемогу, німці прагнутимуть реваншу.
Другим принциповим чвертьфіналом був матч Іспанія — Франція. Чинні чемпіони світу й Європи вперше перемогли французів у офіційних матчах, помстившись сусідам, нарешті, за поразку(1:3) в 1/8 чемпіонату світу 2006 року. Два голи Хабі Алонсо у його сотому матчі за національну збірну підкреслили значимість і безсумнівність перемоги іспанців.
Функціонери з UEFA складали календар матчів Євро-2012 так, щоб уболівальники і, зокрема, прихильники статистики на десерт для футбольних гурманів могли побачити гру двох найсильніших європейських збірних за останні чотири роки. Якби на поле НСК «Олімпійський» 1 липня вийшли команди Іспанії та Німеччини, то цей фінал став би для них третьою поспіль офіційною дуеллю на найвищому рівні. Дві попередні — фінальна і півфінальна — відбулися в рамках чемпіонату Європи 2008 року й чемпіонату світу 2010 року. Обидва рази іспанці перемогли німців із мінімальною перевагою — 1:0 — у Відні та Дурбані. В Австрії на європейській першості вирішальний гол забив Торес (на 33-й хвилині), а в Південно-Африканській Республіці, на світовому чемпіонаті, — Пуйоль (на 73-й хвилині). Ніщо не буде цікавішим на Євро-2012 за футбольну битву двічі «золотих» зі «срібно-бронзовими». Нагадаємо, що на ЧС-2010 німці посіли третє місце, а голландці, які фінішували там другими, на Євро-2012 поступилися німцем у груповому турнірі й навіть не вийшли у чвертьфінал.
Напевно, психологічна перевага в Києві була усе ж на боці німців: віддавна відомо, що захищати титули завжди важче, ніж здобувати їх. І якщо після перемоги над французами іспанська команда вже 10-й поєдинок фінальних турнірів чемпіонатів Європи не зазнає поразок, то збірна Німеччини, розгромивши у Гданську греків (4:1), установила неофіційний світовий рекорд: 15 перемог поспіль в офіційних матчах. Шлях до цього рекорду розпочався після вже згаданого матчу-поразки від іспанців на ЧС-2010. Такого багаторазового успіху, на який спромоглася збірна Німеччини, ще ніколи нікому з національних команд досягти не вдавалося: у збірних Іспанії, Нідерландів і Франції найбільші переможні серії тривали по 14 матчів.
Окрім того, щоразу важче наставнику чемпіонів Європи і світу Вісенте дель Боске знаходити мотивацію для викликаних до збірної команди гравців фактично найсильніших клубів планети — сімох із «Барселони» та п’ятьох із «Реалу», які хіба що через паралельний нещасний півфінальний випадок не розіграли між собою у травні кубок Ліги чемпіонів. Натомість головний тренер німецької збірної Йоахім Льов залучив вісім гравців мюнхенської «Баварії», які після прикрої поразки на своєму полі у цьогорічному фіналі Ліги чемпіонів від лондонського «Челсі», незвичного для себе другого місця у чемпіонаті країни та програшу в фіналі кубка Німеччини прагнуть невідкладного реваншу в футболках національної збірної. Єдиною сатисфакцією для них може бути тільки чемпіонство на Євро-2012.
Агресивний настрій німецької машини з виробництва перемог було добре видно у чвертьфінальному матчі з греками. Після того, як сенсаційні чемпіони Європи 2004 року героїчно зрівняли рахунок у цьому матчі (1:1), німці методично «розстріляли» ворота греків трьома голами поспіль. І останній гол греків, забитий з одинадцятиметрового наприкінці поєдинку, не порушив олімпійського правила: шлях продовжує сильніший, а слабкіший вибуває зі змагань. Віддамо належне головним тренерам збірних Чехії — Міхалу Білеку, і Франції — Лорану Блану, які визнали, що їхні команди заслужено програли відповідно португальцям та іспанцям. Португалець Кріштіану Роналду, забивши свій третій м’яч на Євро-2012, зробив усе, щоб на півфінальний матч проти Іспанії знову викликати на стадіон свого співвітчизника, тренера мадридського «Реала» Жозе Моуріньйо. Немає сумніву, що «тренер №1», як він сам скромно називає себе, не втратить нагоди з’явитися на публіці на безпрограшному тільки для нього поєдинку. Хоч хто б виграв, лаврові вінки найімовірніше належатимуть його підопічним — гравцям «Реала», що виступають у складі обох збірних. Два роки тому іспанці перемогли португальців улітку в 1/8 ЧС-2010 — 1:0. Щоправда, восени того ж року португальці несподівано розгромили іспанців у Лісабоні в товариському матчі — 4:0. Такої ганебної поразки іспанці не зазнавали майже 50 років. Які спогади та емоції переможуть у цьому двобої в Донецьку вже завтра, нікому не відомо.
Серед бомбардирів на Євро-2012 лідирує Маріо Гомес (Німеччина) — три голи й один голевий пас. Його головні конкуренти: португалець Роналду (три голи) та іспанці Торес, Фабрегас, Алонсо (усі — по два голи). Росіянин Дзагоєв і хорват Манджукич, які забили у груповому турнірі по три голи, тепер чекають підсумку змагань голеадорів у ролі статистів. Чотири роки тому на ЧЄ-2008 найкращим бомбардиром був Давид Вілья (Іспанія), який через важку травму не встиг відновитися до цьогорічного турніру й не потрапив до заявки збірної. А два роки тому — на ЧС-2010 — відзначився Томас Мюллер (Німеччина) — п’ять голів. Проте поки що за 287 хвилин у чотирьох матчах ЄВРО-2012 він ані голу не забив, ані пасу завершального не віддав.
Спрогнозувати результати півфіналів, окрім рейтингів збірних і попередніх здобутків та втрат на футбольному полі, також можуть допомогти гасла національних збірних на Євро-2012, які колективно — через голосування — придумали для команд їхні уболівальники. Отже, в першому півфіналі «Привід жити, привід мріяти! Хай живе Іспанія!» проти «Тут б’ються 10 мільйонів сердець», а в другому — «Гра за грою до великої цілі!» проти «Розфарбуємо Європу в синій!». Відомо, що всі чотири команди-півфіналісти — Іспанії, Португалії, Німеччини, Італії — добре вміють грати й ногами, й головою, й серцем. Невідомо лише, чи Пранделлі вміє малювати.