Четвертий тиждень поспіль у Благовіщенському костелі Клевані, що на Рівненщині, працює експедиція археологів. Містечко знамените Тунелем кохання, але не лише його можна відвідати, адже в історичній частині знаходяться пам’ятки архітектури національного значення. Колись Клевань належав знатному роду Чарторийських, у їхній усипальниці зараз не лише ведуться археологічні розкопки, а й відбудеться упорядження могил. Довгий час крипта була закрита. За радянської влади парафію закрили і з костелу зробили приміщення для технікуму, а згодом склад для зернових культур. У той же час вдалося врятувати від знищення чудотворну ікону Клеванської Божої Матері, яку повезли в Польщу. Зараз вона знаходиться у польському місті Сквіжина у храмі, який має однойменну назву з іконою.
У підземеллях костелу довгий час панував безлад, деякі кістки лежали назовні разом зі сміттям. Деякі позбирали у труну парафіяни. Сьогодні в основній крипті прибрано та ведуться розкопки.
«Зафіксовано 15 могильних ям, які були спущені в підлогу крипт пізніше, ніж вона почала функціонувати як культова споруда. Зазвичай у таких місцях ховали фундаторів, у даному прикладі костелу. Тут похований Юрій Чарторийський. Крім того, ми знайшли на поверхні інші кістки, які можуть належати йому або його сину, також зафіксували у дальній частині крипти, у православних це називається престол, а у католиків місце для зберігання Святих Тайн. Це свідчить про те, що її використовували як каплицю для богослужінь до того, як збудували Благовіщенський костел. Підлога у цій крипті вистелена із шикороформатної пальчатки, як побутувала у 15 – 16 столітті, але по формату цегли вона нагадує давньоруську цеглу плімфу. Це може бути приклад найпершої будівельної кераміки. Можливо, вона перенесена із іншого місця, але значна її кількість наштовхує нас на думку, що ця плитка може бути виготовлена для цієї крипти. Пальчатка лежить на цем’янковому розчині, який імітує традицію Київської Русі», – розповів виконувач обов’язків директора охоронної археологічної служби України в Рівненській області Олексій Войтюк.
Усі цінні речі із усипальниць почали розкрадати ще з 19 століття, тому там нічого цінного під час розкопок не було знайдено, лише клаптики тканин, частини трун. Взагалі костел від цілковитого руйнування врятувало отримання Україною Незалежності. Там відновили служби і силами католицької громади намагалися підтримувати костел у пристойному стані, але цього було мало. До цього часу він не був реставрований, всі попередні керівники нарікали на брак коштів.
«Отримати фінансування на археологічні розкопки було відносно нескладно, адже голова обласної адміністрації Олексій Муляренко, радником якого я на той час працював, ще на початку свого призначення взяв курс на розвиток туризму в області. Тож коли я запропонував йому підтримати ідею проведення розкопок, він радо погодився, адже ці розкопки додатково привернуть увагу туристів до нашої області. Складніше було переконати депутатів у виділенні коштів. Але й це вдалося завдяки підтримці голови бюджетної комісії Юрія Благодира та заступниці голови ОДА Світлани Богатирчук-Кривко. Важливу роль у облаштуванні побуту експедиції відіграв й селищний голова Дмитро Жовтянський, який узяв на себе організацію проживання, харчування та забезпечення інвентарем учасників експедиції», – поділився ініціатор розкопок Сергій Мініч.
До досліджень буде залучено спеціалістів національного значення. Уже приїжджала Тетяна Мінжуліна, реставратор тканин, яка показала, як правильно консервувати тканини. 20 жовтня має приїхати антрополог, який візьме зразки для аналізу ДНК. Також Сергій Мініч розповів, що незалежно від результатів планується звернення у Міністерство культури України з проханням виділити кошти на реставрацію костелу разом з усипальницею або лише усипальниці. Крім того, буде відправлено лист до керівництва фонду Чарторийських з проханням посприяти у фінансуванні реставрації. Після завершення розкопок планується облаштування усипальниці згідно зі зразком, який знаходиться у Польщі у містечку Синява.
На освячення усипальниці планується запрошення представників родини та фонду Чарторийських.
