Виявляється, більше 2000 дерев вирубують працівники дільниці «Зеленого будівництва» у Полтаві, доглядаючи міські зелені насадження. Лише за 9 місяців цього року під сокиру пішло більше ніж 1000 дерев через їхній вік та видовий «асортимент»! І це без урахування так званих внутрішньоквартальних насаджень, адже за ними доглядають жеки, що фактично означає відсутність усякого догляду і контролю. Ці вирубки здійснюються на вимогу мешканців або власників територій, тобто, фактично, безсистемно. Між тим, за запевненнями директора «Зеленбуду» Анатолія Синельникова, цього року під час весняної посадки в місті з’явилося 5600 нових саджанців. Про це він повідомив під час круглого столу постійної депутатської комісії міськради з питань довкілля із екологічними громадськими організаціями.
Але в учасників виникли великі сумніви щодо системності та виправданості таких посадок. Адже саджають навесні або дерева, які просто не зможуть вижити у цій місцевості, або не доглядають за ними так, як треба. Через те і виростають не справжні зелені красені, а «мишачі хвости». На жаль, так може статися і з окрасою міста — колишньою каштановою алеєю, яка раніше милувала око зеленими кронами та прохолодою влітку, а зараз, після «прорідження», перетворилася в асфальтовий проспект із ледь живими саджанцями майже без крони. Але ж їм уже два—три роки!
Головний архітектор міста Вадим Вадимов поскаржився, що і зараз у Полтаві до проблем озеленення та ландшафтної архітектури ставляться як до «благоустрою», тобто вже вторинно. А лідер Партії зелених на Полтавщині взагалі зажадав введення в місті посади ландшафтного архітектора, який би опікувався цими питаннями. Адже на сьогодні в Полтаві, за інформацією депутата міськради та голови відповідної постійної комісії Олексія Горика поки що існують 13 парків, 19 скверів, 8 бульварів, за якими треба постійно доглядати, а також відомий дендропарк, у якому із 200 видів рослин (у тому числі «червонокнижних») на сьогодні ледь набереться 100.
«Нині на одного полтавця доводиться 108 квадратних метрів зелених насаджень — цей показник серед найвищих в Україні. Та все це цілеспрямовано не розвивається через відсутність проектно-кошторисної документації», — говорить головний архітектор міста Вадим Вадимов.
«Перш ніж давати оцінку та планувати якісь дії, необхідно провести ретельну інвентаризацію зелених насаджень міста, — стверджує доцент кафедри екології Полтавського національного техуніверситету, дійсний член Інженерної академії України, голова Екологічної ради Полтавщини Юрій Голік. — Це означає, що кожне дерево має бути описане спеціалістами, має бути визначений його вік і стан, а на кожний парк чи сквер має бути заведений свій паспорт. І лише тільки після цього необхідно розробляти комплексну програму з озеленення міста».
