Нещодавно в Києві відбулося відкриття Офісу Програми Фулбрайта — найстарішої і найбільш відомої у світі програми наукових обмінів Сполучених Штатів Америки. Вона діє з 1946 року, нині — у 140 країнах світу. Останній прояв тероризму в США ще підкреслив нагальну потребу посилення сприяння науковим дослідженням та науковому обміну між різними країнами. Тільки «світло науки та знання» допомагає зрозуміти світ, не поділяючи людей на « добрих — наших» та «злих — чужих» Завдяки подібним програмам вчорашня маргінальність науковців перетворюється у вміння розуміти різні культури, почуття причетності до глобального людського і наукового простору.
Програма наукового обміну зародилася на згарищах повоєнної Європи. Молодий американський сенатор Вільям Фулбрайт мав можливість, завдяки науковим стипендіям, побувати в Європі. Розмірковуючи над тим, як запобігти повторенню таких війн, Фулбрайт вирішив, що тільки вмінням думати про світ як одну глобальну одиницю, людство зможе зберегти себе. А цього можна досягти, коли є можливість пізнати інші суспільства. «Якщо б тільки люди мали змогу пожити в інших краях та пізнати інші культури, — думав Фулбрайт, — вони могли б виробити співчуття, огиду до взаємного знищення та схильність до миру». Сенатор зумів переконати Американський Конгрес в доцільності надання державних грошей на програму, яка дозволила б американським вченим проводити академічний рік за кордоном. З часом країни, які погодилися приймати участь у програмі, почали також виділяти кошти на перебування своїх науковців у США.
Прагматичні американці, спільними зусиллями з науковими спільнотами інших країн, створили програму, за якою науковці, студенти та різні громадські діячі поза США мають змогу побувати в Америці, а американці — в інших країнах світу. За час існування Програми понад 176 000 іноземців читали курси або займались дослідницькою діяльністю в США, а 270 000 американців знайомилися з дослідженнями у 140 країнах світу.
Впродовж минулого року група науковців США проводила опитування серед випускників Програми Фулбрайта, щоб дослідити вплив Програми на подальшу наукову діяльність її учасників, здатність випускників Фулбрайта втілювати цілі і мрії сенатора Фулбрайта в життя. Ось деякі підсумки цього опитування. Майже всі фулбрайтери згідні, що рік, проведений за кордоном, мав глибокий вплив на їхнє особисте життя та кар’єру; значна їх частина неодноразово поверталися до країни відрядження; дві треті учасників неодноразово виступали в американських засобах масової інформації з розповіддю про країни, в яких працювали. Переважна більшість опитаних продовжили наукову співпрацю з науковцями країни, де перебували за Програмою; більш як половина учасників Програми ім. Фулбрайта активно сприяють міжнародним обмінам студентами та іншими професійними групами. З самого початку своєї діяльності Програма ім. Фулбрайта декларувала культурні відносини як важливий аспект державної політики.
Надзвичайно важливим є той факт, що вплив Програми не обмежується лише збагаченням наукового досвіду її учасників. Кожний випускник Програми усвідомлює схожість проблем, з якими зустрічаються всі люди, незалежно від того, в якій державі або в якому суспільстві вони живуть. Один із фулбрайтерів підсумував досвід багатьох: «Ця Програма дає можливість зробити світ значно меншим, близьким та зрозумілим».
Радянський Союз відмовлявся від участі в Програмі ім. Фулбрайта, але в 1970-ті роки США своїм коштом запровадили обмін науковцями як один з елементів культурного обміну США-СРСР. В той час до України потрапляло небагато американців, і тільки маленька кількість науковців з УРСР ставала фулбрайтерами. (Ще тоді США заснували окрему Міжнародну Раду Досліджень та Обмінів, яка й досі діє в Україні). Свою активну діяльність в Україні Програма Фулбрайта розпочала в 1992 році. Весь цей час вона була підпорядкована Інформаційному Агентству США при Американському посольстві. З 1998 року в Києві діє окремий офіс Фулбрайта. А нещодавно ми святкували новосілля.
Вже 150 українців провели приблизно рік наукової праці в США, а біля 90 американців займались дослідницькою та викладацькою діяльністю в Україні. Випускники Програми ім. Фулбрайта в США становлять дуже активну групу громадян — потужне лоббі, яке не дає членам Конгресу забути про потреби фінансування такого роду освітніх Програм. Гроші на Програму щорічно асигнує Конгрес США, коли укладає державний бюджет.
Хоча Програма ім. Фулбрайта фінансується з державного бюджету США, ці фонди належать громадянам країни, тому Програма незалежна від цілей політичної партії, яка знаходиться при владі. Програма Фулбрайта відома своєю незалежністю та відданістю ідеї спільності інтересів людства взагалі і науковців зокрема. Впродовж останнього півстоліття створено унікальну недержавну мережу фулбрайтівських офісів та товариств. Координує працю офісів Міжнародна Фулбрайтівська Наукова Рада, до якої входять дванадцять відомих науковців та громадських діячів, затверджених Президентом США. Час від часу Рада скликає директорів окремих Фулбрайтівських комісій з цілого світу, щоб обмінятись досвідом та планами.
У більшості країн керівництво Програмою здійснюють Фулбрайтівські Комісії, половина членів якої — громадяни даної країни, а інша половина — представники США. Вони спільно вирішують можливості фінансування та пріоритети програм. Держави, у яких поки що обмежені фінансові ресурси, роблять певний символічний вклад, щоб вважатись партнером Програми. Це не обов’язково мусить бути грошовий внесок з бюджетних фондів — вклад може бути у формі будь-яких послуг або надання приміщення.
Хоча Україна приймає участь у фулбрайтівських програмах з 1992 року, свого фінансового чи іншого вкладу вона поки що не вносить. Проте українці вже створили своє Товариство випускників Програми, що допомагає Фулбрайтівському офісу в розповсюдженні інформації про освітні програми. Випускники Фулбрайта беруть активну участь в інтелектуальному та науковому житті України. Товариство проводить літні школи для викладачів, організовує конференції, бере участь в опрацюванні наукових та викладацьких програм. За сприяння Програми українські науковці беруть участь у науковому житті різних країн світу. В міру можливостей їм надається допомога у виданні своїх праць. Усі офіси Фулбрайта проводять конкурсний відбір аплікантів згідно з поданими ними проектами. Проекти оцінюються рецензентами та комісією, що складається з українських та американських науковців. Остаточне рішення приймається Міжнародною Фулбрайтівською Радою у Вашингтоні. Вирішальними чинниками успішного проходження конкурсу є: важливість проекту і здатність апліканта виконати запропоновану працю; вміння вдало описати проект, зазначивши важливість та контекст теми і намітивши потенційний вплив праці на дальші особисті дослідження; знання англійської мови та ін.
Окрім того, українські наукові установи, університети, вищі навчальні заклади тощо можуть запросити до себе американських науковців на термін від двох тижнів до року.
