Ще до війни території Донецької та Луганської областей були одними з найбільш забруднених: тут — найбільша кількість шкідливих неутилізованих відходів (у 16–20 разів перевищує середній рівень по Україні). Війна загострила проблему. Фахівці стверджують, що в зоні військових дій може в будь-який момент статися екологічна катастрофа: один точний вистріл може створити проблему не тільки на Донбасі, а й для всієї України.
Сьогодні на території цих двох областей розташовані 6,5 тисячі підприємств підвищеної екологічної небезпеки — із 20 тисяч, які є по всій Україні. За даними екологів, сьогодні 4,5 тисячі з них — зруйновані. 25% всіх заповідних територій Донбасу постраждали торік від пожеж. До того ж, внаслідок підтоплення шахт, сьогодні ґрунтові води піднімаються на поверхню майже 25% території як однієї, так і другої області. Відбувається хімічне забруднення води, повітря, ґрунту. Це проблема не лише цих областей, а щонайменше — сусідніх.
— Затоплення шахт, обстріл хімічних підприємств і загострення санітарно-епідеміологічної ситуації створюють реальну загрозу виникненню екологічної катастрофи. Спеціалісти відмічають, що застосування сучасної зброї на території Донбасу вже призвело до руйнування природних ландшафтів, високого рівня забруднення повітря, земель, водних ресурсів і до опустелювання регіону. Зупинка більш ніж половини шахт несе безпосередню загрозу потрапляння шахтних вод у ґрунтові, які після того стануть непридатними для використання. Біда, яка насувається, може зробити непридатною для проживання не лише території в зоні військового конфлікту, а й ті, які далеко за її межами, — вважає координатор Громадської організації «Луганська коаліція «За прозорість дій влади» Олег Перетяка.
В умовах фактичної війни важко говорити про якусь роботу екологів. Проте Державна екологічна академія провела велику роботу з моніторингу екологічної ситуації на Донбасі — на територіях, де це можливо. Відтак розробила низку наукових методів відновлення територій, дала попередню оцінку збитків. Фахівці вважають, слід інформувати громадськість, говорити про оцінку загроз, слід вимагати співпраці та допомоги міжнародних інституцій, створювати стратегію та план розвитку Донбасу після війни.
Ректор Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Олександр Бондар вважає, що зараз слід створити центр моніторингу, який відстежуватиме інформацію в цьому регіоні. На думку експертів, дуже важливим є питання, кому будуть пред’являти позови для відшкодування збитків після війни, де брати ресурси та хто буде відповідальним за те, що сталося.
Наталя ЦЕЛОВАЛЬНIЧЕНКО, керівник Громадської організації «Луганська правозахисна група»:
— Україна звернулася до Європейського суду з прав людини щодо відшкодування збитків, завданих їй під час військових дій. Але підраховані збитки — це лише ті, що завдано державній власності. Натомість не прораховано збитків, завданих природним ресурсам, екології. Спільно з екологами ми прийшли до висновку, що маємо міжнародний рівень проблематики. Необхідна участь міжнародних інституцій — щоб можна було оцінити всі загрози та збитки. Тут є величезна проблема. Через ЗМІ наші чиновники озвучують, що зона АТО не контролюється Україною. Хто ж повинен сьогодні відповідати за те, що відбувається на цій території, в тому числі — у сфері екологічної безпеки, яка є складовою національної безпеки України. Територію АТО не визнано окупованою, тож Україна не зняла із себе зобов’язання за все, що там відбувається. Тобто потенційно ситуацією можуть скористатися терористичні формування, між якими постійно відбуваються конфлікти... Зараз немає єдиної правової позиції України, яким чином це можна вирішувати. Вважаю, що в цій ситуації потрібно діяти через міжнародні інструменти: добиватися спільних дій із захисту безпеки населення на цих територіях, безпеки на об’єктах — для того, щоб не допустити міжнародної екологічної катастрофи. Ми звертаємося не тільки до влади України, а й будемо ставити до відома міжнародне товариство — клопотатимемося, щоб на рівні Мінських домовленостей вносили коректування в рішення цих питань. Тому що екологічна безпека зараз може зіграти велику роль у подальшому розвитку цього конфлікту і його вирішенні.
Чому щоразу, щоб заговорити про важливі речі, нам потрібна трагедія? Приведу приклад одного підприємства, про відновлення роботи якого недавно заявив голова Луганської ОДА Геннадій Москаль — Сєверодонецького «Азоту». Воно — не в зоні проведення АТО, але за 4 км від неї. Зараз з боку терористичних організацій почалися наступальні дії, і де гарантія того, що в це підприємство не влучить снаряд?
