Пожежа трапилась 16 січня, за чотири години її вдалося ліквідувати. Як повідомляють у Головному управлінні Державної служби з надзвичайних ситуацій у місті Києві, горів дах триповерхової будівлі, що на вулиці Грушевського, 4-Б. Площа пожежі становила близько 400 квадратних метрів, навіть існувала загроза поширення вогню на розташований поблизу п’ятиповерховий будинок.
Разом із вогнем «розгорілися» розмови між киянами, що фірма братів Табачників, вочевидь, не полишає своїх намірів збудувати на місці історичної будівлі висотку на 160 метрів. Ще у 2003 році фірма «Грааль» виграла інвестиційний конкурс мерії на зведення готельно-офісного центру з підземним чотирирівневим паркінгом. Як ідеться у розслідуванні проекту «Слідство.Інфо», «Грааль» входить до групи компаній бізнесмена Михайла Табачника, брата одіозного екс-міністра освіти Дмитра Табачника.
Активісти не сумніваються в тому, що 16 січня мав місце підпал. Громадська діячка Олена Терещенко на своїй фейсбук-сторінці прокоментувала: «У мене жодних сумнівів, що це підпал, який став можливим завдяки повному ігноруванню владою всіх рівнів і так званими правоохоронними органами попередніх злочинів щодо цього та інших стародавніх будинків».
САДИБА ЗІ ШВЕЙЦАРСЬКИМ КОРІННЯМ
Будівництво висотки планували розпочати у 2010 році, а завершити усього за два роки. Та виникла проблема із землею: ділянка складається з кількох частин, де були забудови. До речі, сам будинок, де спалахнула пожежа, розташований на розі Хрещатика та вулиці Грушевського, за «спиною» готелю «Дніпро».
Компанія почала збирати ділянки докупи. За даними «Слідство.Інфо», у 2007 році «Грааль» придбав у Київради 0,2 гектара по вулиці Хрещатик, 5. А у 2009 році отримав дозвіл на знесення будівлі по вулиці Грушевського, 4-Б. У цей же час Київрада віддала в оренду компанії ще одну ділянку площею 0,0442 гектара на вулиці Хрещатик, 5.
Щоб урятувати садибу від знищення, активісти домоглися, щоб її внесли до реєстру пам’яток. Олена Терещенко нагадала, що будинок — це приклад ранньої забудови вулиці Грушевського, яка у столиці майже не збереглася.
«Завдяки системі сходів будинок є своєрідною з’єднувальною ланкою між вулицями Грушевського та Хрещатиком і горою, на якій стоїть колишній Інститут шляхетних дівчат (сьогодні це Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України. — Ред.). Також цей будинок є прикладом багатоетапної дореволюційної забудови Києва: проект належить відомому київському архітектору В. Ніколаєву. Але у формуванні сучасного об’єму будинку брали участь інші київські архітектори — О. Шварценберг та С. Рикачов. Зазначена пам’ятка є останньою будівлею в садибі відомих київських підприємців Бонадурерів, які були підданими Швейцарії», — описувала у «Фейсбуці» Олена Терещенко.
«ЗАЧИСТИТИ ПІД ПРОДАЖ»
Однак у 2015 році «Грааль» через суд домігся скасування відповідного наказу Міністерства культури про внесення садиби до переліку пам’яток. Наразі єдина перепона для старту будівництва — поновлення з Київрадою договорів оренди на земельні ділянки. Наприкінці 2015 року у Київраді було зареєстровано кілька проектів рішення про подовження оренди землі на Хрещатику, 5, один з них відхилений, інший уже понад три роки на розгляді постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування.
«У нашій країні, якщо десь щось горить чи вибухає, значить це комусь треба, — зазначає у «Фейсбук» Олександр ДЯДЮК, адвокат та активіст громадської організації «Кияни об’єднуймося», який відстоює у судах збереження ще однієї пам’ятки столиці — садиби Мурашків. — У центрі Києва серед білого дня загорілась історична будівля дореволюційної забудови по вулиці Грушевського, 4-Б. Електрики там немає, а покрівля на будівлі загорілась не в одному місці, а повністю по всій площі будівлі, тому це однозначно підпал, а не коротке замикання чи ще щось «випадкове». Та, як виявилось, не дивно. Буквально перед Новим роком цю землю виставили на продаж і хотіли не мало і не багато, а 50 мільйонів доларів. Проте через резонансну історичну будівлю ніхто, напевне, не захотів її купляти, а тому довелось скинути ціну до 10 мільйонів доларів. А незабаром сталась і ця «безглузда пожежа». Слід розуміти, ділянку вирішили «зачистити» під продаж».
ІНСТРУМЕНТ ЗАКОНУ
Оголошення про продаж ділянки на Хрещатику, 5 є на сайтах OLX та Domik.ua. Олександр Дядюк залишив тут свій коментар про резонанс довкола будівлі. Кілька сотень переглядів ця пропозиція набрала.
У столичній мерії та Міністерстві культури станом на ранок 17 січня пожежу на вулиці Грушевського, 4-Б не коментували.
Між тим, у департаменту охорони культурної спадщини Київської міської держадміністрації може з’явитися хороший інструмент впливу на подібні ситуації. Так, у червні 2018 року Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект №8202 «Про внесення змін до деяких законів України з питань удосконалення системи охорони культурної спадщини». Наразі документ готується до другого читання.
Зміни, що передбачає законопроект, ініціювали саме в КМДА, щоб притягувати до відповідальності недобросовісних власників чи орендарів будинків-пам’яток, стягувати з них більші, ніж нині, штрафи за руйнацію пам’ятних об’єктів. Також має з’явитися механізм викупу пам’яток у комунальну власність. Головне, щоб до втілення цих новацій не довелось чекати надто довго.
