Дехто вважає, що ми живемо заради того, аби працювати, інші навпаки — працюємо, аби жити. Ми не станемо з’ясовувати, хто все ж таки має рацію, обидва варіанти мають свої переваги й недоліки, натомість дамо кілька порад, як потрібно працювати, аби залишалися сили й на активне дозвілля.
Мабуть, щасливе безтурботне життя людини завершується тієї миті, коли її вперше батьки приводять до дитсадочка. Потім — школа, інститут, робота, робота, робота... І так аж до пенсії, коли нарешті можна перепочити. І ось ми розпочинаємо свою трудову діяльність, чим далі, тим більше заглиблюючись у професійні будні. На жаль, дехто з нас доволі скоро помічає, що вже не витримує шаленого темпу, із якого взяв старт, і мусить зійти з дистанції. Дехто ще сподівається на відкриття «другого дихання», а дарма... Якщо «горіти» на роботі, його годі й чекати.
Адже людський організм не має невичерпних ресурсів, навіть якщо спочатку здається, що сил вистачить на все. Спочатку починається процес втягування в робочу атмосферу, коли навантаження поступово збільшується, а організм пристосовується до нього. Потім ми виходимо на певний рівень, який дозволяє довго й продуктивно працювати. Але якщо ми намагатимемося збільшити навантаження, наш внутрішній двигун вийде з ладу. І тоді починається період хронічної втоми, різко падає працездатність, трапляються часті застуди, жахливий настрій, поганий сон, підвищений тиск, хронічні захворювання тощо. Керівництво незадоволене тим, як ви працюєте, можливі зменшення заробітної платні(!), позбавлення премій та бонусів і навіть загроза звільнення. Але не поспішайте звинувачувати шефа в жорстокості та деспотизмі, адже часто у своїх бідах винні ви самі, тому що не змогли раціонально розрахувати свої сили. Утім, зарадити цьому можна, дотримуючись кількох простих правил. Ось кілька порад, які підходять і трудоголікам, і тим, хто не відносить себе до цієї категорії людей.
Намагайтеся не працювати понаднормово. Восьмигодинний робочий день придумали не просто так — це тривалість робочого дня, протягом якої зберігається оптимальна працездатність. А два вихідні дозволяють відпочити та відновити сили, якщо, звісно, не займати їх роботою.
По можливості змінюйте рід своєї діяльності. Якщо впродовж тижня займалися інтелектуальною працею, то у вихідні потрібно забезпечити організм фізичним навантаженням.
Намагайтеся у вихідні та впродовж відпустки хоча б на деякий час повністю забути про роботу. Творчі ідеї найчастіше виникають тоді, коли найменше на них очікуєш.
Змініть у вихідні стиль одягу. Якщо робочими днями ви носите діловий костюм, то вихідними вдягніть затишний джемпер, джинси та кросівки. І навпаки, коли робота вимагає зручного одягу й біганини містом, у вихідні вдягніться красиво й виберіться на неквапну прогулянку.
Не зневажайте відпусткою. Найкраще розбити її на дві частини — десять днів узимку й два тижні влітку. Відпустка не більше двох тижнів дозволить, з одного боку, із смаком відпочити, а з іншого — не відходити надовго від справ. До того ж, коли ви відпочиваєте двічі на рік, складається враження, що у вас дві відпустки, й чекати на них цілий рік не потрібно.
А якщо вас не влаштовує психологічний клімат у колективі, а таке трапляється досить часто, варто пошукати інше місце роботи, адже робити вдалу кар’єру за рахунок психологічного здоров’я вийде собі дорожче. Зрештою, якщо вам не дають спокою проблеми зі здоров’ям, зверніться до професіоналів — лікарів.
