Iз 20 по 24 липня 2007 року в Севастополі проходить III Севастопольський міжнародний фестиваль.
— Мета кінофестивалю — не тільки познайомити севастопольців із новинками кіно, але й розказати про єдину культурну спадщину, важливі віхи, загальну історію та історію кінематографічну, — повідомила «Дню» прес-секретар оргкомітету фестивалю Тамара Бонь. — Спеціальні програми фестивалю створять необхідний контекст для демонстрації досягнень сучасного кінематографа Росії й України. Серед гостей фестивалю — Богдан і Остап Ступки, Олександр Міндадзе, Олександр Сокуров, Поліна Кутєпова, Катерина Реднікова, Гоша Куценко, Олександр Скляр, Сергій Жигунов, Ада Роговцева, Ольга Сумська, Володимир Талашко, Себастьян Кайзер, Стефан Реутер (Німеччина) та інші актори.
Церемонія відкриття розпочалася показом відеоролика, що нагадує глядачам про важливі віхи в історії міста, зафіксовані на кіноплівці видатними кінематографістами — Ханжонковим, автором першого російського фільму «Оборона Севастополя», Пудовкіним, Роммом, Зархі, Козинцевим та іншими великими кінематографістами, чия творчість пов’язана з Севастополем. Фестиваль присвячений 225 річчю нашого міста і100 річчю кіновиробництва.
— Адже саме 1907 р. у Севастополі кіноательє Ханжонкова проводило зйомки першого ігрового російського фільму, — розповідає Тамара Бонь. — У кінопрограмі фестивалю — нове російське й українське кіно, дебюти, анімація, документальні програми — «Кіно Північного Кавказу», «Православ’я», «Кінотеатр. Doc», ретроспектива фільмів Сергія Буковського, європейський арт- хаус, який репрезентує кінокомпанія «Кіно без кордонів», і російські фільми, об’єднані під рубрикою «Особливий погляд». Щодня для севастопольців демонструватимуться кінопрограми «Шедеври під відкритим небом» і «Хіт сезону», «Олександр Довженко. Золота колекція України» і кращі фільми фестивалю телевізійного кіно «Перемогли разом».
Переможцям вручать у Севастополі премії: імені Ханжонкова (за дебют), приз міста «За активну діяльність у сфері міжнародної співпраці», а також — приз глядацьких симпатій «Народне визнання». Для оцінки фільмів фестивалю, крім офіційного, створене також Народне журі.
На прес-конференції за кілька днів до відкриття фестивалю його президент Богдан Ступка сказав, що він бачить цей кінофестиваль «міжнародним, в якому мають брати участь країни Чорноморського басейну. Я думаю, що це дуже корисно для кіномистецтва і для Севастополя загалом. Для людей, які живуть в цьому прекрасному місті».
МІСТУ ПОТРІБНА СВОЯ КІНОСТУДІЯ
Тим часом кінематографічні запити Севастополя складаються так, що тільки кінофестивалю місту вже недостатньо. Севастополь хоче мати свою кіностудію. Так, ще на церемонії закриття минулого кінофестивалю його президент Богдан Ступка наголосив: «Якщо цей фестиваль стане щорічним, то в перспективі в Севастополі можна буде відкрити власну кіностудію з цифровим обладнанням і сучасним оснащенням. Севастополь стане своєрідним Клондайком мистецтва. Якщо відкрити кіностудію, севастопольці отримають робочі місця, зможуть знімати свої фільми, а приїжджі кіностудії більше не возитимуть обладнання для зйомок із собою, а зможуть брати його на прокат у Севастополі. Цей проект вимагає великих фінансових вкладень, але він є реальним», — сказав тоді Богдан Ступка. Разом із головою Севастопольської міської ради Валерієм Саратовим Богдан Ступка навіть оглянув майданчик на мисі Фіолент площею в 70 гектарів, де передбачається розмістити кіностудію. Проте поки таке рішення не прийняте, і землю ще не виділено. Також актор заявив про свій намір відреставрувати музей Лесі Українки в Балаклаві і відкрити в ньому концертну залу. Глава комісії з питань культури міської ради Сергій Бурштейн тоді підтримав його.
Ця ідея не мала нічого нового, адже Крим давно являє собою особливу кінематографічну «країну», в якій можна знімати фільми, дія яких може відбуватися у всіх ландшафтних зонах землі — від пустелі до північного полюса, від гір до степів. Ця обставина дала можливість відновити роботу відомої раніше кіностудії в Ялті, яка сьогодні називається ЗАТ «Ялтинская киностудия» і є рентабельним підприємством. «За рік у нас знімається від 50 до 100 проектів, більше 90% — російських»,— говорить гендиректор ЗАТ Дмитро Таран. Зараз на кіностудії йде робота над кількома проектами, здатними стати подіями і для українського кінематографа. Так, за словами генерального директора студії Дмитра Тарана, кіностудія закінчує зйомки фільму Гарика Сукачьова «Будинок сонця». «Цей проект майже готовий і має вийти восени цього року. Ялтинська кіностудія є співпродюсером стрічки, і ми об’єктивно розраховуємо на касовий успіх», — говорить він. Дмитро Таран зазначив, що фільм матиме повноцінну звукову доріжку українською мовою, і є унікальним для українського кіно. «Коли говорять, що українського кіно немає — це від лукавого, від звички отримувати державні дотації», — наголошує гендиректор студії. Торік Ялтинська кіностудія перевела виробничі потужності з центру міста на Полікурівський пагорб, де ще з радянських часів студія зберегла пошивні і костюмерні цехи, піротехнічний, реквізиторський, натурні майданчики. У кіностудію було вкладено 4,5 мільйона доларів інвестицій. З 2006 року кіностудія перейшла від надання послуг іншим студіям до власного виробництва. А на місці колишніх приміщень Ялтинської кіностудії будівельна компанія «Розбудова-Град» iз Одеси має намір побудувати кіноконцертний комплекс з готелем.
І це вже не єдина студія в Криму. Кінопродюсери Артур і Андрій Новікови спільно з англійським кінорежисером Робертом Кромбі 2003 року купили ділянку землі площею 6 тисяч квадратних метрів під Севастополем і почали будівництво власної кіностудії зі старою радянською назвою «Ялта- фильм» вартістю 15 мільйонів євро. За словами англійця, вже цим літом, в серпні, на студії «Ялта-фильм» мають розпочатися зйомки двох фільмів: англомовного проекту «Сафо» (бюджет близько $2 млн.) і екранізація Едгара Аллана По «Лігейя» (бюджет — $2,5 млн.). «Зараз же там знімається анімаційний фільм за новелою Ярослава Гашека «Пригоди бравого солдата Швейка»,— розповідає Роберт Кромбі журналістам. Разом iз тим експерти вважають, що цей проект зіткнеться з жорсткою конкуренцією, адже одночасно в Росії будують ще три великі студії. Поки експерти розходяться в оцінках перспектив нової кіностудії. «Незрозуміло, на який ринок розраховано студію: український кінематограф ще тільки розвивається, а для російських знімальних груп поїздка до Ялти — додаткові витрати», — говорив в інтерв’ю російським журналістам гендиректор компанії «Нева- фильм» Олег Березін.
Коментуючи будівництво нової кіностудії, генеральний директор ЗАТ «Ялтинская киностудия» Дмитро Таран очевидно з почуття конкуренції заявив журналістам, що насправді це ніяка не кіностудія, а компанія з надання послуг. Гендиректор не втомлюється підкреслювати, що ніякого відношення проект англійця Кромбі та його російських друзів до ЗАТ «Ялтинская киностудия» не має. Мало того, він засуджує запозичення англійцем старого імені Ялтинської кіностудії.
