Щодня Україна виготовляє майже 900 000 захисних масок. Цю цифру нещодавно повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов. Та навіть така кількість не покриває наших потреб, і маски доводиться додатково імпортувати. Поки немає підрахунків, скільки масок щоденно потрапляють на смітник, але з огляду на обсяги виробництва — сотні тисяч. Прем’єр-міністр Денис ШМИГАЛЬ в інтерв’ю одному зі ЗМІ зазначив, масковий режим може тривати орієнтовно два роки. Кількість відходів у вигляді використаних масок та рукавичок за цей період сягне небачених раніше розмірів. Такі відходи у природі розкладаються століттями, тому потребують системної переробки. Які ж способи розв’язання цієї проблеми нині є в Україні?
НЕ РОЗКЛАДАЮТЬСЯ І ЗАРАЖАЮТЬ
Захисні маски та рукавички як предмети медичного застосування належать до класу небезпечних відходів. Усі вони виготовлені з досить різних, переважно синтетичних матеріалів. Наприклад, латексні рукавички можуть бути виготовлені з каучукової смоли або із нафтопродуктів. Латекс зі смоли розкладається, але він досить дорогий, тому рукавички серійного виробництва — із нафтопродуктів, а розкладаються вони дуже довго.
Одноразові маски містять у своєму складі полімерні матеріали, які також довго пролежать на звалищі. Багаторазові маски, навіть із бавовни, — теж не найкраще рішення для природи. Про респіратори годі й говорити. Крім того, що ці відходи погано розкладаються, на них ще й невідомий час може жити вірус. Це становить небезпеку зараження при будь-якому контакті з людиною.
Доки ні місцева, ні центральна влада не створили належних умов для збору цих відходів, українцям рекомендують: перед тим як викидати, хоча б покласти їх у пакет і щільно зав’язати. Але це — далеко не найкращий спосіб розв’язання проблеми.
«Мало того, що самі такі відходи погано розкладаються, вони ще й будуть зав’язані у поліетиленовий пакет. Це додатково подовжує розкладання, — пояснює менеджерка з комунікації ГО «Україна без сміття» Іванна ДАВИДЕНКО. — Період розкладання пластику дуже тривалий, 300—500 років. Поки його не можна навіть точно порахувати, бо від створення першого пластику не минуло ще стільки часу, щоб ці цифри можна було підтвердити. До того ж, пластик повністю не розкладається, він ділиться на мікропластик — дрібні частинки, які все одно потрапляють у природні екосистеми. А потім через повітря, ґрунти і воду вони повертаються до нас. Звісно, ми не можемо зараз відмовитися від використання масок та рукавичок, альтернативи їм немає. Засоби захисту справді необхідні, але ми повинні подбати про те, щоб утилізувати їх належним чином».
«ПОКИ ЗБИРАЙТЕ ВІДХОДИ»
Щодо масок та рукавичок як небезпечних відходів дуже важливо їх правильно збирати, транспортувати, а головне — утилізувати. Утилізують такі відходи високотемпературним спалюванням, щоб не утворювалися небезпечні викиди і здійснювалося знезараження.
Представники організації «Україна без сміття» вирішили самостійно взятися за утилізацію масок та рукавичок і хочуть розпочати роботу за кілька тижнів, розповідає Іванна Давиденко: «Ми вирішили, що разом з нашим утилізатором, з яким ми вже співпрацюємо, після карантину будемо збирати маски та рукавички, як одноразові, так і багаторазові, у нас на станції. Зараз ми просимо людей, які користуються цими засобами, після використання не викидати їх у звичайний смітник. Краще скласти у пакет, щільно зав’язати і десь відкласти, щоб ніхто їх не зачіпав. По закінченні карантину ми обов’язково організуємо прийом цих відходів. Зараз також роздумуємо про те, чи можливо розробити варіант прийому поштою, щоб здавати могли не лише мешканці столиці, а щоб ми допомогли в цьому й іншим містам. Поки ж наша порада для всіх — збирайте відходи».
Якщо ви плануєте збирати маски та рукавички, щоб потім здати в пункт ГО «Україна без сміття», майте на увазі: для прийому вони мають бути оброблені антисептиком і складені в цупкий цілий пакет з герметичною застібкою.
ЦЕНТРАЛІЗОВАНОМУ ЗБОРУ БУТИ?
Як повідомляє голова постійної комісії Київради з питань екологічної політики Костянтин ЯЛОВИЙ, у Києві найближчим часом можуть з’явитися десять пунктів прийому використаних масок та рукавичок. Встановити їх планують у кожному районі. Пан Яловий зазначив, що маски та рукавички будуть утилізувати з дотриманням санітарно-гігієнічних норм відповідно до закону. Займатимуться цим компанії, які мають спеціальне обладнання та ліцензію на утилізацію. Щоправда, хто саме — поки не повідомляють. Представник Київради наголосив: маски і рукавички також мають бути знезаражені та герметично запаковані.
З подібною ідеєю ще на початку квітня виступив заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Юрій ХОЛОД. У Львові маски і рукавички хотіли збирати у спеціальні контейнери біля лікарень, амбулаторій, поліклінік та фельдшерсько-акушерських пунктів.
«Медичних відходів щодня збільшується в десятки разів. Ми мусимо щось із цим робити. Усі медзаклади мають відповідні угоди з ліцензованими фірмами, які повинні правильно утилізувати небезпечні відходи. Тому ми пропонуємо на безпечній відстані від лікарень, поліклінік, амбулаторій розмістити спеціальні контейнери, куди свідомі громадяни можуть викидати рукавички й маски», — зазначив Юрій Холод.
Щоправда, інформації про реалізацію цього задуму у Львові поки немає.
Іванна Давиденко додає, що важливо не лише організувати пункти збору, а й належним чином обрати компанію, яка займатиметься утилізацією: «У нас багато псевдоутилізаторів, які можуть у ліпшому разі організувати утилізацію за недостатньо високих температур, а в гіршому — просто викинути ці відходи. Це не одиничні випадки: щотижня з’являється інформація, що десь у лісі виявили ртутні лампи, батарейки, медичні відходи чи прострочені ліки. На жаль, деякі компанії часто вдаються до такого, і за цим необхідно пильнувати».
У більшості країн Європи наразі немає необхідності додатково запроваджувати схеми утилізації медичних відходів від населення. Адже сміття там і так сортують і переробляють належним чином. До прикладу, у Швейцарії люди досить відповідально підходять до цієї проблеми: перед тим як викинути, розділяють папір, пластик, біосміття, відпрацьовану техніку та інше. Є графік, за яким забирають ті чи інші відсортовані відходи, деякі види відходів необхідно самостійно відвозити до пунктів переробки. Як розповіла нам киянка Анна Леденьова, котра нині мешкає в Цюріху, маски, рукавички та дезінфікувальні серветки їм наразі рекомендують також збирати в окремий пластиковий пакет, герметично закривати і викидати разом з іншим сміттям. Далі на сортувальній станції ці пакети самостійно відберуть і утилізують.
