У цілому ж згадана передача особисто у мене викликала цілий ряд запитань і зауважень. По-перше, як удар куприком стосується генної інженерії? Не ген же, пробачте, від удару ушкодився? По-друге, ви ж не знаєте про розсіяний склероз головного — ані його справжніх механізмів, ані причин його виникнення. І по-третє, невже важко було знайти людину хвору на гемофілію або, наприклад, на серповидно-клітинну анемію? Показали б красиву схему, як внаслідок дефектності гена замінюється одна-єдина амінокислота в білку — і ось тобі маєш страшну хворобу. На перший погляд, усе зрозумiло. Проте, можливо, шановані вчені недарма уникають удаваного розуміння. Бо не одне десятиліття голосно запевняють людство, що ось-ось його, людство, почнуть зцілювати... А скільки людей насправді зцілили? Отож бо й воно — ЖОДНОЇ людини! (Йдеться про прямі генно-інженерні маніпуляції з геномом людини, а не про вироблення генно-інженерного інсуліну чи бета-інтерферону.) Але жертви вже є. Принаймні троє людей вмерло при спробі вилікувати їх методами генної інженерії. Це підтверджено відповідними протоколами і публікаціями в авторитетних Nature та Science.
Треба сказати і про генно-інженерний бета-інтерферон, до створення якого в Україні був причетний шановний В.А. Кордюм і який застосовується при «лікуванні» розсіяного склерозу. Лапки тут доречні, бо йдеться не про справжнє лікування, яке завершується одужанням, а про імунокорекцію з непевними наслідками і без жодних гарантій. Найбільш цікаве тут — ціна: річний курс «лікування» бета-інтерфероном коштує понад $11000 (можливо, в Україні трохи дешевше, але сумніваюсь). От самі й вирішуйте, в чиїх інтересах таке «лікування» — хворого чи фармацевтичних кампаній, на які працюють генні інженери.
Тож чого хотіли наші академіки, виходячи у телевізійний ефір? Ну звичайно, грошей на свої дослідження. Бо їхні західні колеги не слабо «годувалися» з програми «Геном людини» понад десятиліття і надалі збираються, продовжуючи споживати мільярди з кишень платників податків. І ніхто не збирається пояснювати пересічним громадянам, чому фахівці після оголошення про завершення розшифровки геному людини з іронією питають одне одного: «Ну і що?» і «Якої саме людини?». «Ну і що?» — тому що ніяких справжніх відкриттів не сталося і не могло бути, бо програма «Геном людини» — це «штучне завдання, підібране під рутинні методи», тобто це технологічний проект, а зовсім не наукове дослідження. По-друге, прочитання всіх «літерок» генетичного тексту нічого не дає тому, хто не знає правил граматики. А шановані генетики і молекулярні біологи цих правил ще не знають. Максимум, що вони можуть прочитати, — це окремі «слова» та деякі «фрази» (не більше 15 — 20% геному). Прочитати цілий «текст» і зрозуміти, про що в ньому йдеться, і досі не вдалося. Ну а іронічне запитання «Якої саме людини?» пояснюється тим фактом, що набір генів у всіх людей більш-менш подібний. А відрізняється генетично одна людина від іншої, перш за все, кількістю і структурою розташування так званих мобільних елементів геному. Проте сучасна генетика ще далека від справжнього розуміння значення цих елементів, а головне — дуже далека від ключового розуміння функціонування геному як природної цілісності.
Тепер генні інженери багатозначно натякають, що будуть продавати свої здобутки. Щиро раджу потенційним покупцям нічого в них не купувати. І навіть не тому, що торгувати знаннями аморально, і не тому, що ці знання вони одержали, витрачаючи не свої гроші, а гроші платників податків. А тому, що нічого справді цінного на продаж генетики не мають.
Величезна кількість генетиків, генних інженерів і молекулярних біологів, схоже, створює проблеми в сучасному суспільстві. Бо якби ми підготували дуже багато пожежників, то в нас, мабуть, весь час щось горіло б. Проте звичайна пожежа, хоча й дуже небезпечна річ, але все ж не така страшна, як «генетична пожежа» у вигляді генетично модифікованих продуктів, тварин, рослин, генетичних маніпуляцій з людиною, клонування тощо. І якщо звичайну пожежу можна загасити, то генетичну — ні.
