Нещодавно Україна відзначила День захисту дітей, і, напевно, не було такого політика або державного діяча, який не відвідав би якусь дитячу установу. Нестачі в дитячій аудиторії не було — сьогодні в Україні нараховується майже 103 тисячi дітей-сиріт і дітей, залишених без батьківської опіки. 29 тисяч із них живуть і виховуються в інтернатах і притулках, до того ж із кожним роком кількість таких дітей зростає.
Проте згадувати про соціальні «діри» напередодні свят завжди було властиве українській владі. У цьому можна пересвідчитися, прослідкувавши законотворчість українських депутатів: у цьому скликанні парламентарії запропонували 107 законопроектів із податкової політики, 113 — із державного будівництва та місцевого самоврядування, і лише 17 — із соціального захисту дітей. При цьому з 17 законопроектів, присвячених захисту дітей, шість подав народний депутат від БЮТ Олександр Фельдман. Найзначущими можна назвати законопроекти про надання житла й пільг із оплати комунальних послуг для багатодітних сімей, прирівняння усиновленої та народженої дитини в питанні виплати одноразової державної соціальної допомоги, запропонованої Президентом, і законопроект про дитячого омбудсмена.
НЕ ЗА АДРЕСОЮ?
Одними iз найважливіших можна назвати пропозиції про внесення змін до Закону «Про нотаріат», що передбачають недопущення позбавлення дітей житла. Закон фактично закріпляє за державою зобов’язання охороняти права дітей під час операцій з нерухомістю, і передбачає обов’язкову згоду органів опіки для здійснення будь-яких дій щодо нерухомої власності.
За Цивільним кодексом, місце проживанням дітей у віці від 10 до 14 років вважається місце проживання батьків або одного з них. Таким чином, у випадках, коли з представлених нотаріусу документів видно, що в дитини є право на це житло, нотаріусу обов’язково потрібна згода органів опіки. Коли ж за документами дитина проживає за іншою адресою, ніж адреса майна, що відчужується, нотаріус має право не вимагати згоди органів опіки.
Але іноді дітей узагалі виписують з квартири перед її продажем, щоб уникнути обов’язкового отримання дозволу. Саме тому законопроектом Фельдмана передбачений обов’язок нотаріуса перевіряти наявність даних про дітей власника відчужуваного житлового приміщення в Державному реєстрі актів громадянського стану громадян.
Питанням житла для дітей Олександр Фельдман займається вже не перший рік. Півтора роки тому він пропонував законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність директорів інтернатів за нерухомість, яка належить дітям.
Начальник юридичного відділу МБФ «Фонд Олександра Фельдмана» Олександр Мисенко зазначив, що в законопроекті чітко прописані механізми, які дозволяють притягнути до кримінальної відповідальності людей, дії яких спричинили порушення майнових прав дітей. «Зараз, якщо директор інтернату або опікун дав згоду на відчуження нерухомості, він не несе за це відповідальності. Законопроект же передбачає позбавлення волі від двох до п’яти років», — повідомив він.
ЗАХИЩАТИСЯ НЕ ПО-ДИТЯЧОМУ
Інший вагомий законопроект передбачає появу інституту Уповноваженого Верховної Ради з прав дитини, який би здійснював парламентський контроль за дотриманням і захистом прав та свобод дитини, як цього вимагають Конвенція ООН і Закон України «Про охорону дитинства». Згідно з Конвенцією, дитина — самостійний суб’єкт права, і його інтереси в суспільстві є пріоритетними. Для когось це схоже на гру в дитинство, але якщо подивитися міліцейську статистику, виявляється, що щорічно проти неповнолітніх здійснюється п’ять—сім тисяч злочинів — абсолютно неприйнятна для європейських країн цифра. Насильство в сім’ї у його різних виявах набуло в Україні таких масштабів, які загрожують безпеці суспільства та особистості.
Нині досить гострою залишається проблема торгівлі дітьми. В Україні порушено понад тисячу таких кримінальних справ, з яких кожна десята справа стосується торгівлі дітьми.
Ідею появи дитячого омбудсмена озвучував ще 2005 року Роман Зварич, будучи міністром юстиції. Приблизно в той же час Уповноважений Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова заявляла про початок реорганізації проекту зі створення інституту дитячого омбудсмена, і навіть оголошувався конкурс із розробки такого інституту. Однак все це залишилося на рівні ідей.
Поява законопроекту Олександра Фельдмана дає надію, що дитячий омбудсмен у країні все-таки з’явиться. На думку депутата, це зможе вирішити проблему і з дитячою безпритульністю. «Кількість безпритульних постійно зростає, але при цьому серед них лише сім відсотків біологічних сиріт, інші є сиротами при живих батьках», — зауважує депутат.
Введення дитячого омбудсмена, на думку Фельдмана, дозволить істотно поліпшити ситуацію із захистом прав дітей, забезпечить гарантії державного захисту прав і свобод дитини в Україні. Тим часом, введення омбудсмена з прав дітей сьогодні не ідея-фікс одного депутата, а норма часу — інститути працюють у 25 країнах Європи, в Росії працюють уповноважені з прав дитини у всіх суб’єктах Російської Федерації. Тому шанс, що ми реалізовуватимемо краще з європейського досвіду, все ж залишається.
