«Продукти харчування, що містять ГМ, можуть виявитися шкідливими
і виявляти токсичність, викликати алергічні реакції», — повідомив доктор
Майкл ХАНСЕН зі Спілки споживачів США, учасник семінару «Споживча політика
і дослідження з безпеки продуктів харчування», що проводився в Києві на
початку жовтня. Доктор Хансен наводить у доповіді приклад, що в березні
1996 року вчені з університету Небраски, США, підтвердили, що під час убудовування
в сою гена американського горіха разом зі зростанням рівня білка їй також
передається і алерген із горіха. У результаті люди, які хворобливо реагують
на речовини з горіха, можуть серйозно постраждати, вживаючи «сконструйовану»
сою. На думку доктора Хансена, «практично будь-яке перенесення гена в рослинній
культурі спричиняє вироблення певного білка. Алергенні реакції викликають
саме білки». Представник біотехнологічної компанії «Монсанто Європа С.А.»,
яка займається випробуваннями генно модифікованих рослин і в Україні, Микола
Бойко завірив журналістів на прес-конференції перед семінаром, що від продуктів,
які містять ГМ, чекати біди не варто, аргументуючи це тим, що мільйони
людей їдять їх у всьому світі, але поки що ніхто не вмер.
Відомо, що у США, справді, майже 60% харчових продуктів
містять ці інгредієнти. І, незважаючи на зростаючу стурбованість серед
населення, Конгрес поки що не поспішає запроваджувати обов’язкове маркірування,
оскільки це спричинить фінансові труднощі. Для того, щоб поставити позначку
на пиві «Вільний від ГМ-матеріалу», треба доскіпливо простежити, з якого
поля надходить сировина для кожного з його інгредієнтів. Крім того, треба
бути впевненим у тому, що, наприклад, традиційне зерно і ГМ-зерно не було
змішане під час перевезення в одному контейнері.
У Росії недавно було запроваджено закон про маркірування,
однак у реальному купівельному житті росіяни поки що не стикаються з позначками
продуктів, що містять ГМ. Українські споживачі також стурбовані тим, що
ідентифікувати ГМ-компоненти в Україні буде технічно складно. Проте Українська
асоціація споживачів закликає державні структури вже сьогодні всерйоз зайнятися
ідентифікацією та маркіруванням продуктів, які містять ГМ, вважаючи, що
кожний покупець має право зробити свій власний вибір.
КОМЕНТАРI
Директор Інституту харчування В’ячеслав ПЕРЕДЕРІЙ:
— Суперечки щодо ризиків продуктів харчування, які містять
генно модифікований матеріал, — це всього лише боязнь нового. Адже для
зміни генної структури рослин береться матеріал не з Місяця і не з Марса.
Наш інститут досліджував вплив на людину лише трансгенної картоплі, але
ми не знайшли нічого небезпечного в тому, що люди вживали таку їжу. Випробування
трансгенної картоплі проводилося нашими фахівцями на групі солдатів. Хлопці
дали розписку в тому, що вони знають, який саме продукт на них випробовується,
та із задоволенням їли смажену картоплю протягом двох місяців. У результаті
імунітет і кров — усе в порядку… Чи досить двох місяців випробування на
людях для дослідження ризиків? Це запитання — без відповіді. Адже і двадцяти
років може виявитися недостатньо.
Начальник управління біоресурсів Мінекоресурсів Сергій
ГУБАР:
— У колі вчених і серед офіційних осіб як за кордоном,
так і у нас можна зіткнутися з думкою, що генно модифіковані продукти не
вимагають нових підходів в оцінці ризику. Виходячи із цього, для аналізу
продуктів, отриманих з участю генно модифікованих організмів, проводиться
традиційна експертиза, яка може і не виявляти потенційних ризиків. А для
дослідження важливо, яке запитання ставиться. Однозначне те, що якщо немає
впевненості в цілковитій безпеці продукту, то необхідно обмежити його поширення
додатковим вивченням.
