Бджоли або величезний павук вилазять із рота — так візуалізували ненависть і расизм у рамках кампанії «Слова ранять» громадської організації «Інсайт». Такі постери тепер можна побачити на вулицях Києва.
Великі компанії, наприклад, виробники одягу чи автомобілів, люблять створювати провокативну рекламу. Часом вона ображає певні категорії людей. Нову серію плакатів із комахами теж можна назвати провокативною. Комахи у багатьох викликають підсвідому огиду — власне, було б добре, щоб таке відторгнення викликали прояви нетерпимості до інакшого.
«Кожного дня ми використовуємо безліч слів щодо тих чи інших людей. Ми виплескуємо свої негативні емоції на представників різноманітних меншин та вразливих груп, поширюючи таким чином мову ворожнечі. Це призводить до того, що деякі люди переходять від слів до фізичної агресії і множать кількість злочинів на ґрунті ненависті», — йдеться на сайті соціальної ініціативи «Слова ранять».
Організатори проекту зазначають, що у 2016 році три зі 157 злочинів на ґрунті ненависті дійшли до суду. Втім, у країні немає системного моніторингу таких злочинів, тому складно отримати повноцінну статистику. «Цифри, які називають поліція та громадські організації, не дають повної картини, — констатують на сайті ініціативи. — Але є один пункт, де показники сходяться — незначна кількість обвинувальних вироків... Лише один з п’яти злочинів на ґрунті ненависті потрапляє до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Щонайменше в половині випадків постраждалі звертаються до поліції. Частіше за все, такі злочини розслідуються як звичайне хуліганство або ж взагалі не фіксуються правоохоронними органами».
На думку ініціаторів проекту, ефективно попереджати злочини на ґрунті ненависті дозволить спеціальний департамент поліції. Це доводить досвід різних розвинених країн, зокрема, Норвегії. Тож організатори кампанії пропонують створити пілотний департамент з попередження, виявлення та реагування на злочини на ґрунті ненависті у Києві, щоб відпрацювати цю модель і накопичити досвід. Також правозахисники закликають усіх підписати відповідну петицію.
Підтримувати петицію чи ні — то справа індивідуальна, але про огидні слова, які вилітають, виповзають або вилазять із рота варто замислитися кожному.