Відкрито свідчення проживання в Херсонесі стародавніх іудеїв
1994 року під егідою Кримської філії Інституту археології НАН України було створено спільний українсько-американський Причорноморський археологічний проект: Національний заповідник "Херсонес Таврійський" (Україна), Макалестерский коледж та університет П'юджет Саунд (США) зосередили свою увагу на археологічному вивченні Херсонесу Таврійського римської доби. Широкий діапазон програми наукових досліджень було спрямовано перш за все на багатопланове вивчення всього кола джерел, які розповідають про існування іудейських громад у Криму пізньоантичної доби.
Розташований у південно-західній точці Криму, Херсонес процвітав більше 2000 років і в перші століття своєї історії був місцем зосередження класичної грецької культури, її зіткнення з місцевим таврським та скіфським етносом. У науці існує досить обгрунтована думка про вплив на Північне Причорномор'я різних регіонів Сходу, в тому числі й досить віддалених.
Багато важливих відкриттів, зроблених під час археологічних розкопок у Криму за радянської доби, залишалися маловідомими для вчених Західної Європи та Північної Америки. Це стосується й вивчення історії іудейської культури в цьому регіоні. Останніми роками ситуація починає змінюватися. Тепер античний Крим та його стародавні міста можуть спільно досліджувати історики та археологи різних країн. Ця нова ситуація дала західній науковій школі вивчення греко-римського світу можливість відкрити абсолютно нові для себе джерела інформації. Згадане стосується вивчення іудейської діаспори та іудаїзму. Північне Причорномор'я, й, зокрема, Крим, ховає важливі археологічні свідчення існування тут декількох значних, а можливо, й впливових, іудейських громад.
Розкопки в рамках Причорноморського проекту спрямовані на пошуки слідів цих громад у Херсонесі. Археологічні роботи зосередилися на дільниці Базиліки, збудованої в V столітті, на місці якої знаходилася більш рання велика громадська будівля римської доби й де збереглися реальні археологічні сліди іудейської присутності. Проте учасники Проекту зосередили свою увагу не лише на польових розвідках. Важливим напрямом наукової діяльності є дослідження в архіві Херсонеського заповідника.
Найяскравішим та широко визнаним свідченням іудейської присутності в пізньоримському-ранньовізантійському Херсонесі є вапнякова прямокутна плита з вирізьбленим на ній зображенням семисвічника. Цей кам'яний блок виявили при реставраційних роботах на так званій Базиліці. Його вийняли з підмурку. Розміри каменю та чітко вирізьблений малюнок дають змогу припускати, що його початково використовували швидше в громадській будівлі, ніж у житловому будинку. Найімовірніше пов'язувати пам'ятник із великою громадською монументальною будівлею, розташованою на місці майбутньої Базиліки.
Було знайдено й безліч уламків розписаної фресками штукатурки, на яких у ряді випадків були продряпані по сухій поверхні написи-графіті. В основному всі графіті виконано грецькою мовою, але декілька уламків містять написи на івриті, в одному з яких є слово "Єрусалим".
Аналіз археологічного контексту, в якому було знайдено написи, показує, що весь комплекс археологічних знахідок не виходить за рамки IV століття. Не менш важливе й те, що написи-графіті було знайдено в потужному шарі відпалої штукатурки з фресковим розписом, який колись прикрашував приміщення громадської будівлі, розташованої під базилікою V століття. Інакше кажучи, напис на івриті датується на пізніше кінця IV століття, а, можливо, й більш раннім часом.
Розкопки Причорноморського проекту реально підтвердили наявність іудейської громади в такому багатонаціональному та впливовому місті, яким був Херсонес. Ця невелика громада зберігала пам'ять про Єрусалим як про символічний центр, що об'єднує всіх євреїв на всій великій території розселення діаспори. Важливим консолідуючим елементом іудейської громади Херсонесу був давно залишена в Палестині мова - іврит. Релігійне використання івриту було для невеликої херсонеської іудейської громади своєрідним засобом збереження власної ментальності посеред грекомовного, але абсолютно поліетнічного міста, яким був Херсонес пізньоримської та ранньовізантійської доби.
Проф. Р. Макленнан (США), проф. Е. Оверман (США),
кандидат історичних наук М. Золотарьов (Україна)
