Державі вигідно платити зарплату
При переході нашої держави на шлях ринку в економіці змінилося
багато що, але оплата праці в Україні від цього не виграла. Розміри реальної
зарплати з 1990 року зменшились у 3,3 раза. Проект концепції реформи оплати
праці в Україні було представлено на засіданні Національної ради соціального
партнерства.
— В нашій країні створено достатню законодавчу база по
оплаті праці, — говорить начальник управління політики оплати праці Міністерства
праці й соціальної політики України Наталія Муравьєва. — Однак гіперінфляції,
занепад виробництва та інші негативні явища вітчизняної економіки зумовили
проблеми в цій сфері. Концепцію розроблено вченими економічних вузів і
працівниками наших міністерств. З боку держави повинно бути переглянуте
ставлення до мінімальної зарплати як до мінімально допустимого рівня, а
також умови оплати праці бюджетників. З боку колективно-договірного урегулювання
— регуляція тарифної системи, визначення тарифної сітки на підприємствах
з урахуванням міжгалузевих і кваліфікаційних відносин.
Державі все-таки вигідно платити людям зароблені гроші:
чим вище купівельна спроможність, тим ефективніше працює виробництво.
I не корова, і навіть не коза...
За словами голови правління селянської спілки «Кременецька»
Кременецького району, що на Тернопільщині, Петра Пелещука, кожен його день
розпочинається з пошуків 50 гривень на пальне, аби завезти на ферму соломи.
Худоба в господарстві падає з ніг від недоїдання. Тож не дивно, що надої
тут, як від кози. А продаж молока сягає... півлітра від корови. Утім, у
багатьох господарствах району справи ще гірші. У селянських спілках «Нове
життя», «Колос», «Правда» середньодобовий продаж молока становить аж...
100 грамів на корову. У «Дружбі» до загальних проблем додалася ще й демографічна.
Практично всі спеціалісти покинули роботу, молодь їде із села. Але найгірше
— селяни не бачать ніякої перспективи на поліпшення. У той час як спікер
парламенту за кожної нагоди продовжує розхвалювати милий його серцю колгоспно-радгоспний
лад, безладдя й занепад у околгоспненому селі триває.
Норма ув’язненого — 8 копійок на добу
Уповноважений Верховної Ради України із прав людини Ніна
Карпачова минулого тижня побувала на Чернігівщині. Сигналом тривоги стали
колективні звернення учителів Сосницького та Менського районів, трудового
колективу Городнянського заводу продтоварів, ветеранів війни та праці військового
гарнізону Прилук та інших громадян із питань порушення їхніх людських прав.
Бюджетники, в тому числі й пенсіонери, не одержують зарплати протягом 6
— 10 місяців. Рівень безробіття вдвоє перевищує загальнодержавний показник.
А в Ніжині та Прилуках, у Бахмацькому і Корюківському районах на одне робоче
місце претендує більше як 100 чоловік.
В області закрито 157 дитячих садків. На 10 відсотків порівняно
з 1997 роком збільшилися захворювання дітей. Омбудсменом виявлено порушення
права сиріт та дітей, котрі залишилися без батьківської опіки. У ряді шкіл
їм відмовлено в безплатних обідах.
На Чернiгiвщинi — найвища смертність в Україні. Зокрема,
в установі для виконання покарань № 91 у селищі Макошине Менського району
минулого року померло 108 осіб, 1999 року — 25. Ув’язнені утримуються з
порушенням побутових та медико-санітарних умов, не одержують визначеної
норми цукру і жирів. Адже бюджетом України на утримання одного ув’язненого
передбачено 8 копійок на добу.
Дихати легше стало…
У Харківській області завершила роботу велика група висококваліфікованих
міліцейських спеціалістів із Києва, а також підрозділу «Кобра» і «Беркут»
із Дніпропетровська, Полтави і Сум. Зі слів заступника міністра внутрішніх
справ України Володимира Мельникова, вони допомагали харківським колегам
знижувати рівень злочинності. За кількістю злочинів, скоєних на 10 тисяч
населення, Харківська область займає третє місце в державі після Донецької
й Дніпропетровської.
У ході спільних операцій арештовано 20 небезпечних злочинних
груп, у яких вилучено вогнепальну й холодну зброю, знаряддя тортур, фальшиві
міліцейські посвідчення. Розкрито п’ять вбивств і десять розбійних нападів,
численні факти здирства. За обвинуваченням у хабарництві арештовано два
депутати обласної і два депутати міської рад. Співробітниками спецпідрозділів
ДАІ «Кобра» поставлено на штрафні майданчики 547 легкових автомобілів.
Переважно за підозрою в підробці номерів на двигунах. За всіма цими фактами
ведуться розслідування.
Неромантичні історії
Позавчора в травмпункт міста Львова потрапило двоє громадян
Чехії: Йозеф Мікула та Томаш Пешек, яких о п’ятій годині ранку у львівському
диско-барі «Романтик» побили місцеві бешкетники. Цей бар уже не вперше
завдає правоохоронцям клопотів: два роки тому поблизу нього діяв маніяк-гвалтівник.
Кілька днів тому військовослужбовці в/ч 1108 затримали
двох мешканців Рівненської області під час «роботи»: останні намагалися
демонтувати і викрасти загорожу цієї військової частини. Цього ж дня в
Городоцькому районі на території в/ч А-3549 було затримано місцевого жителя,
який крав деталі з військового ремфонду.
Вельми був подивований начальник цеху електрозв’язку №
3 об’єднання «Укртелеком» міста Радехова, коли виявив, що на дільниці Увин
— Миколаїв пропало... 11 телефонних опор. Його здивування ще більше посилилося,
коли правоохоронці встановили, що крадіжку опор скоїли троє робітників
підвідомчого йому цеху електрозв’язку.
Міліціонери, що приїхали за сигналом у село Глібовичі Перемишльського
району Львівської області, виявили труп громадянина Наугольника. Згодом
було виявлено і самого вбивцю, який повісився на горищі.
Повінь почала спадати
Час підраховувати збитки. Загалом під водою опинилася площа
в 160 тисяч гектарів. Це тринадцята частина всієї Волинської області. Вода
залила 65 населених пунктів, 1470 дворів. Загинуло 129 тисяч гектарів сільгоспугідь,
у тому числі 23 тисячі гектарів озимини. Щоб пересіяти вимоклі площі, треба
4 тонни насіння, якого немає, і 14 тисяч тонн пального, якого є лише 2
тис. тонн.
Чому ж так щедро залило цього року Волинське Полісся? Декілька
причин називає заступник міністра з надзвичайних ситуацій генерал-майор
Володимир Волков: найперше — це великий сніг; друге — відсутність коштів;
третя причина — захаращені русла поліських рік.
Щодо останнього, у голови Всеукраїнської екологічної ліги,
доктора біологічних наук Олександра Бондаря (м. Луцьк) є суттєве уточнення.
Справа не тільки в занедбаних руслах, а й у тому, що по-варварськи осушено
верхів’я річки Прип’ять. У цій частині її перетворено на прямолінійний
досить вузький канал. Повеневі води мчать цим каналом із шаленою швидкістю,
а нижче — заливають усе навкруги.
Загалом же на ліквідацію наслідків повені потрібно 17 мільйонів
гривень. Уряд виділив 500 тисяч.
