Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Нищівне утеплення

У Києві знову через теплосанацію нівечаться пам’ятки
10 листопада, 2020 - 11:52
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Минулого тижня кияни ділилися у соцмережах світлинами, як нищиться будинок-пам’ятка на вулиці Пушкінській, 23-А. Мешканці квартири на четвертому поверсі вирішили утеплити помешкання: відповідно, фасад пам’ятки та її еркери з ліпниною почали ховатися за перекриттями, пінопластом та фарбою.

Так часто роблять жителі багатоквартирних будинків, не розуміючи, що утеплення однієї квартири на поверсі аж ніяк не вплине на збереження тепла у всьому будинку та в квартирі ініціатора теж. Крім того, якщо ідеться про будинки, що мають пам’яткоохоронний статус, то утеплення, перебудови, пластикові вікна та балкони, надбудова мансард чи перекриття даху забороняються законом про охорону культурної спадщини. Або ж треба отримувати відповідні дозволи та погодження, чого у власника квартири №11 на Пушкінській, 23-А немає.

Про це стало відомо спочатку із допису у «Фейсбуці» києвознавця Семена Широчина, котрий з однодумцями навіть влаштував невеликий пікет під будинком, а згодом із новин на сайті Київської міської державної адміністрації. Так, департамент охорони культурної спадщини видав припис, який забороняє будь-які роботи у будинку. Також департамент вимагає надати науково-проєктну документацію на виконання робіт щодо утеплення фасаду. Крім цього, вимагається від власника квартири у десятиденний строк від дня отримання припису укласти з департаментом охоронний договір. Без цього будь-які перетворення з будинком чи квартирою — незаконні.

Однак, як зауважив Семен Широчин, на Пушкінській, 23-А про припис департаменту не знають, а утеплювальні роботи аргументують тим, що таким чином рятують будинок, до того ж, дозвіл на проведення такої діяльності отримали від КП ЖЕК «Центральна». Дивно, що тут посадовці закрили очі на те, що ідеться про пам’ятку історії місцевого значення, про об’єкт культурної спадщини міста Києва, що розташований у межах Центрального історичного ареалу міста Києва.  Із 1944 по 1962 роки тут мешкав композитор Михайло Вериківський. Ще раніше, у проміжок з 1917 по 1919 роки, — письменник Володимир Винниченко.

Незважаючи на реакцію міста та киян, власники продовжують утеплювати будинок на нижчих поверхах. Експерти радять у таких випадках звертатися небайдужим на гарячу лінію КМДА «1551» та писати заяву в поліцію. До слова, департамент охорони культурної спадщини звернувся до Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві з проханням внести відповідні відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань і почати досудове розслідування за наведеними фактами.

«Укотре наголошуємо на необхідності прийняття і закликаємо парламент врешті прийняти у другому читанні законопроєкт №0895, який дозволить вирішити питання із такими власниками як квартир, так і будівель-пам’яток, — додали в департаменті. — Знову закликаємо громадян відповідально ставитися до пам’яткоохоронного законодавства! Всі хочуть жити в гарному місті, із парками, доглянутими будинками, усі наводять приклад величних історичних будинків за межами України і обурюються занедбаними або спотвореними кондиціонерами і «цар-балконами» наших історичних споруд. При цьому роблять те, що ця пані на Пушкінській. Комфорт і краса не повинна закінчуватись для нас межами наших квартир, ставтеся з повагою до публічного простору, до нашого з вами історичного надбання, до інших мешканців міста, які опікуються і переживають за нашу історичну і культурну спадщину».

Зауваження слушні, але ж і департамент мусить ретельніше виконувати свою роботу. Якби на ситуацію з будинком на Пушкінській не звернули увагу кияни, чи перевіряли б інспектори за власною ініціативою саме цей будинок? Так само, як і десятки інших об’єктів на історичних вулицях міста, де унікальні фасади таки сховалися під нищівним утепленням?

Інна ЛИХОВИД, «День»
Газета: 
Рубрика: