У мешканців Оболоні з’явився свій театр, що розташувався за адресою: вул. Героїв Сталінграда, 24, корп. 12. Театр, можна сказати, унікальний, з дивовижною жанровою спрямованістю — він авторський Театр магічної драми «Театріон».
«Театріон» — це приватний театр- студія, що його привітна господиня, яка наполягає саме на такому визначенні, а не художній керівник чи директор, Тетяна Леміш, вирішила спеціалізувати на магічній драмі українських та зарубіжних письменників, iз перевагою все ж таки, на вітчизняних авторах. Вона вважає — Україна має в своїй спадщині великий містичний досвід, який досі не був втілений у мистецтві жодного театру.
Твори літератури, так званого магічного реалізму, зокрема Михайла Булгакова, вже є в репертуарі актриси Тетяни Леміш, моновистави «Маргарита» і «Булгаковське рондо» заклали основу афіші «Театріону». Третьою, новою виставою стала вистава «Входини», створена на основі етнографічного матеріалу з української демонології. Її символічну назву можна сприймати і як проникнення у світ невідомого, і як входження у новий дім, що символізує початок життя «Театріону».
«Входинами» театр ознаменував своє народження. Глядачам треба приготуватися до містичних несподіванок: і трохи посидіти в темряві, за вогником свічки прямувати до глядацької зали, прислухатися до дивних звуків, споглядати раптові зміни і трансформації речей, одним словом, «поспілкуватися» з нечистою силою і відчути присутність померлих душ наших предків.
Та не лякайтесь! Це ж театр і робитиме все актриса Тетяна Леміш iз гумором і вигадкою, щиро відкриваючи глядачам багатющий світ народної мудрості, винахідливості, традицій і звичаїв. У виставі існує певний сюжет, складений iз окремих новел, в яких розповідається про домовиків та відьом, чортів, мавок та русалок. Глядачі опиняються ніби всередині української хати, де є обов’язкова піч і стара скриня, ступа... А господиня хати — Т. Леміш і намовлятиме, і ворожитиме, і сперечатиметься із забобонами, і співатиме, і пританцьовуватиме. Журливо й весело супроводжуватиме розповіді господині скрипаль (Сергій Охріменко — автор музичного оформлення, музикант ансамблю автентичної музики «Древо»). Завдяки запальним мелодіям скрипки відтвориться атмосфера народного духу, правдивої національної культури, повністю виправдається твердження: «Скрипка-душа народу».
Робила виставу справжня інтернаціональна команда. Режисер Марія Немировська, колишня киянка, зараз — мешканка Ізраїлю. До речі, її мати, композитор Юлія Рожавська — автор відомої української пісні «Летять, ніби чайки». Сценографію вистави створила художниця з Дніпропетровська Марія Ткаченко. Тетяна Леміш — випускниця Московського ГІТІСу, працювала в театрах України, Грузії, Греції.
Двері «Театріону» відкриті для всіх. Окрім вистав Тетяни Леміш, які репрезентовані для дорослих глядачів, діти можуть переглянути лялькові вистави. Їхні батьки у цей час зможуть поспілкуватися у затишному кафе. А взагалі, в планах «Театріону» перетворитися на найбільший культурний центр на Оболоні. Вже розгортають свою діяльність сімейний клуб «Есперанто», художня галерея, музичний салон, кіноклуб, книжкова лавка, дитяча студія акторської майстерності. В майбутньому тут планується проводити клубні сімейні вечори та театральні фестивалі. Так що, культурне життя Києва, зокрема Оболоні, пожвавиться. Завдяки благородним зусиллям колективу театру «Театріон».
