До 17 березня в Україні триває реєстрація учасників зовнішнього незалежного оцінювання, а до 31 березня вони зможуть за потреби внести зміни в подану інформацію. Український центр оцінювання якості освіти очікує, що 2017 року в ЗНО візьме участь 250—260 тисяч осіб. Особливістю вступу цього року є те, що серед бажаючих пройти тестування чимало випускників минулих років.
«У 2016 році у нас було понад 300 тисяч учасників ЗНО, також понад 40 тисяч осіб організовували його проведення. Рік був надзвичайно складним, але нам вдалося зробити це завдяки підтримці суспільства. Загалом 69% всіх учасників процесу сказали, що тестування відбулося на належному рівні. Зараз ми вивчаємо, що впливає на якість освіти. Цього року плануємо збільшити обсяг такої інформації, поширити її серед керівників навчальних закладів для глибшого розуміння ними процесів, що відбуваються», — зауважив директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим КАРАНДІЙ.
За словами фахівців, у планах Міністерства освіти і науки — запровадити обов’язкове тестування з математики. Але наразі, за словами першого заступника міністра Володимира Ковтунця, «ситуація зі знаннями математики у випускників шкіл настільки жахлива, що ми боїмося це робити». У планах міністерства сьогодні — запропонувати середній школі нову методику викладання математики, щоб діти не просто запам’ятовували інформацію, а вчилися бачити взаємозв’язки, і вже тоді запроваджувати тестування.
«У жодній державі світу якість освіти неможливо забезпечити, якщо не запровадити хоча б мінімальні заходи незалежного оцінювання. Зараз ми плануємо експеримент — зробити незалежне оцінювання якості знань у юристів-бакалаврів і медиків-бакалаврів. Ми вважаємо, що такий екзамен спонукатиме студентів краще вчитися. Тільки це може підвищити якість освіти, — переконаний перший заступник міністра освіти і науки Володимир КОВТУНЕЦЬ. — Непокоїть те, що студентам-випускникам це не подобається — значною мірою сприйняття такого іспиту негативне. Провести його у вишах на два порядки складніше, але якщо цього не робити, то ми не зрушимо справу, а сьогодні якість вищої освіти — в критичному стані. Саме через це ми скасували пільги при вступі. Так, ми можемо надати малозабезпеченому студенту чи студенту з інвалідністю пільги, але спочатку — високі бали ЗНО. Україні потрібні хороші фахівці, а вища освіта — це не система соціального забезпечення. Пільги можуть бути для тих, хто добре вчився і заслужив на них».
Ірина БЕКЕШКІНА: ЗНО — одна з двох найбільш успішних реформ в Україні, зараз більшість населення ставиться до нього позитивно. Більшість вважає, що ЗНО ставить всіх у рівні умови, стимулює вчитися, дає змогу вступити до престижного закладу обдарованим дітям, що воно зменшило рівень корупції у державі. Навіть торік, коли був скандал стосовно того, що керівництво Українського центру оцінювання якості освіти мало доступ до результатів, і що були виправлення в тестах, а це дійсно було, виникла небезпека, що ці випадки зруйнують довіру до ЗНО. На щастя, цього не сталося
Заступник міністра додав, що торік МОН вперше припинило ділити державне замовлення в ручному режимі: запровадили принцип: «гроші ідуть за студентом». Тобто кошти направлялися в той університет, який вибрав студент з кращим результатом. Цього року такий принцип залишиться: як сказав Володимир Ковтунець, така практика сподобалась місцевим громадам. «Ми побачили, що ТОП-30 вишів, які мали найбільше державне замовлення, і ТОП-30 вишів, у яких є найкращі публікації, на 80% збігаються. Хто працює над якістю освіти, той отримує випускників», — уточнив Володимир Ковтунець.
Соціологи розповіли, що у 2008 році — коли в Україні ввели зовнішнє незалежне оцінювання — ставлення населення до цієї реформи було доволі скептичним: громадяни не вірили, що вона стане інструментом демократії при вступі до вишів. За майже десять років ставлення людей різко змінилося: більшість громадян вважають ЗНО кроком до справедливості у державі.
«ЗНО — одна з двох найбільш успішних реформ в Україні, зараз більшість населення ставиться до нього позитивно, — зазначає директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина БЕКЕШКІНА. — Більшість вважає, що ЗНО ставить всіх у рівні умови, стимулює вчитися, дає змогу вступити до престижного закладу обдарованим дітям, що воно зменшило рівень корупції у державі. Навіть торік, коли був скандал стосовно того, що керівництво Українського центру оцінювання якості освіти мало доступ до результатів, і що були виправлення в тестах, а це дійсно було, виникла небезпека, що ці випадки зруйнують довіру до ЗНО. На щастя, цього не сталося».
За даними соціологів, українці негативно поставилися до ідеї скасування заочного навчання у вишах: значна частина українців збирається отримувати другу вищу освіту заочно. Крім цього у суспільстві немає підтримки Міністерства освіти і науки у рішенні обмежити пільги для дітей учасників АТО, а також для переселенців і соціально незахищених громадян. Більшість — за збереження пільг для них.
