Гральний азарт охопив міста та проник у сільську глибинку. Казино й зали ігрових автоматів поступово витісняють кінотеатри, магазини та кафе, а вуличні «стовпчики» й «ромашки» окупували зупинки, вокзали й ринки. Жертвами азартних ігор найчастіше стають діти й молодь, однак нерідко схильні до згубної пристрасті й люди похилого віку, які до копійки програють свою пенсію. Правоохоронні органи й громадськість уже давно б’ють на сполох і благають про допомогу, однак нашестя «одноруких бандитів» триває.
Офіційної статистики злочинів, пов’язаних із азартними іграми, не існує, а за неофіційною щороку біля ігрових автоматів у Дніпропетровській області скоюють понад 500 різних злочинів. Незалежні експерти нарахували два вбивства, 50 інцидентів з нанесенням тілесних пошкоджень, 45 грабежів, 150 випадків хуліганства й 300 крадіжок. У сумній статистиці лідирує Дніпропетровськ, потім — Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Павлоград, Новомосковськ і Нікополь. На думку Івана Ступака, керівника громадської організації «Закон і честь», ігроманія набула масштабів епідемії. Він вважає, що треба відкрито говорити про наболілу проблему, вивчати й знаходити механізми її вирішення, оскільки вплив грального бізнесу на економіку, розвиток суспільства й психіку людей має деструктивні наслідки. «Якщо лихо прийде до вашої оселі, — говорить І. Ступак, — і хтось з родичів, уражений ігроманією, почне виносити з дому цінні речі й гроші, зупинити його дуже складно. Слід покласти край будь-якій незаконній діяльності грального бізнесу, а держава має бути зацікавлена в створенні сучасного законодавства в цій сфері».
Про крайнє занепокоєння тим, що відбувається, свідчать і опитування громадської думки в Дніпропетровську. Керівник департаменту соціології місцевої філії Інституту ім. Горшеніна Світлана Манько стверджує, що більш як половина жителів міста висловлюється за цілковиту заборону ігрових автоматів. Вони вважають їх потенційною небезпекою для будь-якого дніпропетровця. Близько 18% опитаних вважають, що до «групи ризику» входять лише деякі категорії громадян (діти й пенсіонери), 20% сказали, що ігрові автомати небезпечні для слабовільних особистостей і лише 3,9% вважають, що велика кількість ігрових автоматів не являє собою загрози ні для кого. Водночас майже три чверті дніпропетровців вважають, що на міських вулицях не має бути «одноруких бандитів», решта допускають, що автомати треба винести до спеціальної ігрової зони, принаймні, недоступної для неповнолітніх дітей.
Для упорядкування діяльності грального бізнесу депутати Дніпропетровської міськради ще минулої осені створили комунальне підприємство — «Управління організації контролю у сфері відпочинку та розваг». «Це підприємство, — говорить заступник голови постійної комісії із законності Дніпропетровської міськради Ігор Кучин, — покликане полегшити роботу офіційних операторів грального бізнесу та ліквідувати нелегальні заклади, які й створюють безліч проблем. Працівники управління провели інвентаризацію ігрових закладів, унаслідок чого виявлено, що всі (!) вуличні автомати типу «Стовпчик» і «Ромашка», встановлені на вулицях, працюють незаконно. У жодного з них немає повного пакету необхідних для такої діяльності документів». За словами І. Кучина, після демонтажу автоматів вони через певний час знову з’являються на тому ж таки місці. При цьому власника практично неможливо знайти. Щонайбільше справу мати доводиться з найманими працівниками, які стежать за роботою автоматів. Боротьба з ними незабаром перетворилася ще й на фінансову проблему — для того, щоб прибрати з вулиці незаконно встановлений автомат, необхідно сплатити за його демонтаж, завантаження-розвантаження й транспортування на склад. Коштів на це в міському бюджеті не вистачає...
Цікаво, що представники податкових органів запевняють: надходження до бюджету від грального бізнесу зовсім незначні — вони становлять трохи більш як 1% від загальних надходжень у Дніпропетровській області. «2007 року податкові надходження від грального бізнесу становили 34 млн. гривень, 2008-го — 58 млн. гривень», — говорить заступник начальника управління масово-роз’яснювальної роботи й звернень громадян ДНА в Дніпропетровській області Володимир Притискач. — При цьому дві третини гральних закладів розташовано на території Дніпропетровська, відповідно й надходжень з обласного центру найбільше». Суть оподаткування грального бізнесу, пояснює В. Притискач, полягає в тому, що оформляється патент на п’ять років, а далі щоквартально вносяться гроші. Патент на встановлення автомата з грошовим виграшем коштує 4,2 тис. гривень, а на казино — 192 тис. гривень. 2007 року було видано 11,6 патентів, 2008-го — 13,2 тисячі, зокрема на автомати — 2,7 тисячі.
Загалом гральним бізнесом у Дніпропетровській області займаються 277 суб’єктів господарської діяльності: 232 юридичні особи й 45 приватних підприємців. За словами В. Притискача, гральний бізнес — єдина сфера діяльності, що «тотально перевіряється». 2008 року було проведено 868 (!) перевірок, за результатами яких до бюджету додатково було зараховано три млн. гривень. За два місяці поточного року проведено вже 83 перевірки, що принесли ще 500 тисяч гривень.
Голова Дніпропетровської обласної організації представників грального бізнесу Михайло Меркулов стверджує, що головна проблема грального бізнесу в Дніпропетровську — велика кількість нелегальних операторів. «Понад 70% грального бізнесу в країні перебуває в тіні. У Дніпропетровську для боротьби з неофіційними операторами, дійсно, було створене спеціальне комунальне підприємство... У міської влади мало грошей для такої боротьби, шкутильгає законодавство, ніде зберігати демонтовані автомати, а зареєстровані оператори, які працюють згідно із законом, вимушені оформляти дві ліцензії — одну державну, другу місцеву. Нас постійно перевіряють податкові органи, але нелегальних операторів вони не чіпають. Інспектори так і відповідають: «Перевіряємо тих, хто зареєструвався», — говорить він.
На думку М. Меркулова, проблему для суспільства становить не гральний бізнес узагалі, а лише бізнес нелегальний. «Казино й гральні автомати, — нагадує він, — існують у всіх країнах, і проблема для України полягає лише в тому, щоб створити прийнятні для суспільства «правила гри», й стверджує, що економічна криза негативно позначилася навіть на цьому бізнесі. Наприклад, з початку поточного року в Дніпропетровську офіційно закрилося 5% ігрових залів, і було здано близько 1000 патентів. Проте говорити про банкрутство цього бізнесу було б явно передчасно — гральні заклади продовжують працювати, але вже без патенту.
