Скільки пам’яток, передусім археологічних, постраждало на Луганщині через бойові дії? Точних цифр наразі немає. Їх потроху збирають науковці у різний спосіб. Так, голова луганського осередку ВГО «Спілка археологів України», кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАН України Сергій ТЕЛІЖЕНКО зазначає, що зміг зафіксувати на території області понад 50 зруйнованих пам’яток. Значно більше даних отримав науковець Олександр Філіпов, його перелік — понад 200 курганів, які постраждали від військових дій. Подібну роботу почав проводити викладач Маріупольського університету В’ячеслав Забавін. Згодом дослідники об’єднають усі свої бази в єдину, щоб розуміти цілісну картину, скільки ж археологічних об’єктів зруйновано.
Зараз ця фіксація відбувається постфактум. Аби мінімізувати археологічні втрати на Луганщині через бойові дії, у Спілці археологів України підготувати посібник для військовослужбовців «Археологічні пам’ятки і війна». Готуючи видання, упорядники вивчали рекомендації ЮНЕСКО та НАТО, також консультувались із співробітниками Інституту археології НАНУ.
«У цих посібниках основну увагу звертають на юридичний аспект проблеми. Приміром, є пам’ятка Пальміра, внаслідок бойових дій вона була частково зруйнована, головний археолог, який опікувався нею, був катований ІДІЛом до смерті, — розповідає Сергій Теліженко. — У нас на сході подібних пам’яток немає, але є кургани та давні поселення. Тому виникла ідея написати посібник для військовослужбовців, що ж робити, якщо побачать археологічну пам’ятку або використовують археологічний об’єкт у захисних цілях».
«Перша частина брошури присвячена юридичним аспектам, що таке археологічні об’єкти, які їх охороняють закони, згадується, що Україна підписала протокол Гаазької конвенції про пам’ятки археології, що перебувають у зоні бойових дій, — продовжив співупорядник брошури. — Друга частина містить безпосередні рекомендації, що робити на місці, якщо під час певних дій виявили археологічний об’єкт. Має бути фіксація, пакування, передача матеріалів до музейних установ. Наприкінці брошури наведені дані музеїв, які заходяться неподалік зони розмежування, у зоні бойових дій».
У Міноборони та Генштабі готові взяти в роботу підготовлену археологами брошуру. Так, під час навчань військових чи під час ротацій про поводження з пам’ятками будуть розповідати представники Спілки археологів. Як зауважує Євген СИНИЦЯ, заступник голови правління Спілки археологів, кандидат історичних наук, доцент кафедри археології та музеєзнавства КНУ ім. Тараса Шевченка, кілька разів у посібнику згадується фраза, що усі побажання щодо пам’яток діють за умови, що військовослужбовцю нічого не загрожує, його життя та здоров’я має бути на першому місці. Шкоду для пам’яток треба мінімізувати, але не йдеться про те, що треба ризикувати життям задля збереження того чи іншого об’єкта.
Згодом брошуру буде презентовано у музейних закладах, що знаходяться поблизу лінії розмежування. Також видання доступне на сайті Спілки археологів.
