Поспілкуватися із архітектором Олегом Дроздовим вдалося на відкритті Харківської архітектурної школи. На початку інтерв’ю, усміхаючись, попросив: «Тільки давайте не говорити про Театр на Подолі». Проте відразу ж уточнив, що жартує і готовий відповісти на кілька питань: часу на спілкування багато не мав, залишалося менше тридцяти хвилин до офіційної частини відкриття першого недержавного архітектурного навчального закладу в Україні, де викладатимуть, окрім українських, ще й викладачі з Європи.
Олег Дроздов стверджує: Харківська архітектурна школа створена для того, щоб виховати нову генерацію архітекторів. Вони будуть чутливими до змін у суспільстві, будуть соціальними модераторами і активістами, які відчувають місто. Запитую в Олега, що таке, на його думку, оце «відчуття міста»?
«Місто — це форма і це процеси. В ньому частина чогось важливого покрилася пилом, ніби сміттям. Все потрібно з нього дістати і пам’ятати — це одна частина роботи. За містом потрібно спостерігати. Воно — як живий організм, в якому весь час щось відбувається, і можна допомогти розвиватися чомусь доброму і змінювати погане, те, що є проблемним. Архітектура — це зроблене руками людини середовище існування. Воно дуже важливе і його може змінити лише людина. Не можна однією архітектурою вирішити всі проблеми, але без неї багато що не виходить. Це як двосторонній рух — з одного боку, розвиток суспільства, з іншого — розвиток архітектури», — говорить Олег Дроздов.
На запитання, що далі буде з будівлею Театру на Подолі, архітектор відповів, що «поняття не має», але знає: тривають погоджувальні процедури щодо введення її в експлуатацію. Їх затягування, на його думку, — це втрачені можливості для театру. «Наша столиця надто провінційна з точки зору подій. Я цікавлюся сучасним театром, давайте поглянемо на календар. Якщо якесь посольство ініціює приїзд якоїсь трупи, то це тільки ГогольFEST. І, на жаль, у тих, хто проти будівлі, немає жалю з приводу втрачених можливостей для театру», — з прикрістю каже архітектор.
ЧОГО І ХТО БУДЕ НАВЧАТИ
В Україні дуже мало носіїв сучасної професійної культури — стверджує Олег Дроздов. Тому в Харківській архітектурній школі будуть викладати гостьові лектори з понад п’яти європейських країн. Це один із факторів, який вплинув на вартість навчання. Одна з мам, з якою мені вдалося поспілкуватись, відповіла, що для українських реалій для пересічного студента вона просто захмарна. Проте зацікавлених і охочих вчитися у новоствореній школі дуже багато. У день відкриття двохповерхова історична будівля на Конторській, 5, в якій вона розмітилася, нагадувала мурашник. Зала, в якій презентували програму «нульового року» — підготовчі курси, — була заповнена вщент. Молодь цікавилася, а чого ж, власне, навчатимуть в «архітектурній школі європейського зразка»? Фотографія, кінематограф, скетчинг, урбанізм, соціологія — саме ці курси будуть викладати у парі з архітектурою, 3-D моделюванням та іншими необхідними для архітектора дисциплінами. Олег Дроздов каже, що одне із глобальних завдань школи — це сформувати сучасне професійне архітектурне середовище.
«У сучасної української архітектури нема розуміння місії, нема інструментарію. Я би сказав, що вона в дуже глибокій кризі, й наша школа — одна з реакцій на це», — говорить Олег Дроздов.
Серед численних присутніх на відкриття архітектурної школи мені пощастило зустріти і художника Гамлета Зіньківського, відомого в Україні своїми стріт-арт роботами. У властивій йому манері, не підбираючи слів, він сказав: «Коли всі будуть по горло ситі тими... будівлями, які зараз активно будуються, з’явиться попит на добру архітектуру. Запрошувати іноземних — дорого. Тому потрібно виховувати своїх».
Харківська архітектурна школа буде не просто навчальним закладом для архітекторів. Її засновники анонсували безкоштовну публічну програму для всіх охочих послухати лекції на тему архітектури та урбанізму, взяти участь у майстер-класах та воркшопах. Відомі успішні архітектори хочуть зробити Харків центром сучасної української архітектури.
ЦІКАВІ ФАКТИ ВІД ХАШ
У 2016 році в Україні офіційно зареєстровано 2665 архітекторів. На 16 тисяч українців припадає всього один професіонал в царині архітектури. Для порівняння: в Італії цю професію опанував кожний 414-й житель країни.
Найбільшу зарплату мають архітектори в Катарі, Норвегїі та Швейцарії. За перші три роки роботи вони можуть заробляти від 60 000 доларів щорічно із перспективою суттєвого збільшення заробітку з набуттям професійного досвіду. Річний прибуток навіть досвідчених архітекторів в Україні рідко перевищує суму 6 — 8 тисяч доларів на рік.
