Перші вдалі операції з приводу катаракти... Перша доказова палітра розбудови мозку... Перша в Україні операція з приводу вади серця... Це лише окремі наукові пріоритетні сигнали на шляху медичного університету в Києві. Про що ж вони? Першу лекцію з питань енциклопедії медицини двадцяти шести студентам новоствореного медичного факультету в складі університету Св. Володимира, у приватному будинку по Лютеранській, прочитав перший декан факультету Володимир Караваєв. Видатний хірург, він поряд з іншими рятівними втручаннями, розпочав протиборство з найчастішим чинником сліпоти — катарактою. Популярність його на цьому лоні допомоги набула такого розголосу, що виникло прислів’я: «До Києва Богу помолитися, Караваю вклонитися».
Щодо осягнення ролі елементів та шарів мозку, видатний морфолог Володимир Бец виділив тут великі пірамідні клітини, фактично генератори думки. Клітини Беця стали одним із підґрунть для становлення неврології та нейрохірургії. Й, врешті, також у Києві, в клініці медичного інституту по Рейтарській, Микола Амосов виконав, у 1950-ті роки вже минулого століття комісуротомію, розширення клапанного отвору в серці, деформованого ревматизмом. Саме в моменти виконання операції, він дійшов до висновку, що кардіохірургію істотно перевтілить лише застосування апарату штучного кровообігу.
Ці згадки неначе висвітлюють велетенський шлях медичного університету. Під час Першої світової війни, сторіччя тому, знані хірурги факультету Микола Волкович та Олексій Кримов перебували на Південно-Західному фронті як консультанти товариства Червоного Хреста, невтомно, в дні відряджень, оперуючи поранених. Знаменно, що у цю ж пору пройшов військовий вишкіл нещодавній вихованець факультету, лікар з відзнакою Михайло Булгаков та сотні його побратимів.
Йшли буревії часу, й 1921 року, на раменах згаданого факультету, жіночою медичного інституту на медичних кафедр Українського Народного університету було створено Київський медичний інститут. Першим директором було призначено талановитого хірурга Євгена Черняхівського. Та незабаром його усунули з посади, він був позапартійним. А вже наприкінці двадцятих інститут зазнав нищівного кадрового удару: на фальсифікованому комуністичною верхівкою «процесі СВУ», першій масштабній судовій провокації проти української інтелігенції, були засуджені видатні фахівці гістолог світового класу Олександр Черняхівський, засновник напряму гігієни праці Володимир Підгаєцький, інші перспективні науковці.
Гримнула нова війна. Професор Іван Іщенко, славна незгасна постать в історії медичного інституту та університету, відразу став вранці 22 червня до операційного столу, бо в Києві з’явилися перші поранені внаслідок бомбардування міста німецькими літаками. В ті ж дні він був призначений головним хірургом Південно-Західного фронту. Військовий шпиталь, де він раніше працював, перетворився на провідний ешелон допомоги постраждалим бійцям. А сам інститут, що готувався до відзначення свого сторіччя, опинився на Уралі, в евакуації. Цей легендарний вихід організував його провідник Левко Медвідь, в наступному перший міністр охорони здоров’я УРСР. Інститут, тимчасово в Челябінську, наполегливо готував лікарів для фронту, й серед цих звитяжців був, приміром, Андрій Ромоданов, ім’я якого носить нині інститут нейрохірургії, інші бранці обов’язку.
Наприкінці 1943 року в медінститут повернувся, першим серед вишів, до Києва. Показово, що 1944 року в оперному театрі було, із запізненням на три роки, урочисто відзначено його сторіччя. 1946 року КМІ отримав ім’я Олександра Олександровича Богомольця, який чимало років науково опікувався його школами, й, зокрема, тісно співробітничав з Іваном Миколайовичем Іщенком.
Й ось промайнули інші тривалі строки. Національний медичний університет, який нині очолює член-кореспондент НАМН України Катерина Амосова, постає справжньою цариною медичної науки та освіти. Тут 10 факультетів, 87 кафедр, Український тренінговий центр сімейної медицини. Навчаються понад 14 тисяч студентів, аспірантів, магістрів, інтернів. Серед корпусу викладачів 228 докторів наук, 163 професори.
Колись, на початкових стадіях Київського форпосту медичної освіти, що став сьогодні Олімпом надважливих знань, був збудований Анатомічний театр, найкращий на ХІХ сторіччя в Європі. Вже в нашу епоху як дітище медичного інституту в цих стінах було налаштовано Національний музей медицини. Музей у старовинному будинку по вул. Богдана Хмельницького — одна з візитівок університету. Тут, зокрема, привертає особливу увагу інтер’єр, де великий хірург Микола Пирогов уважно спостерігає, як оперує його сподвижник Володимир Караваєв. Саме професора Пирогова, що спочив біля Вінниці, маємо підстави назвати батьком університету. Всі освітянські кадрові кроки щодо розбудови медичного факультету в Києві вирішувалися в комісії, куди він входив, — згадував Микола Іванович. Зокрема, десять кафедр налаштованих в його складі, відповідали європейським вимірам. Тож Богомольцівський університет є й Пироговським.
Знаменно, що ювілейний університетський акт 2016 року знову відбудеться під склепінням театру опери й балету імені Т. Шевченка. В сьогоднішню студентську й викладацьку генерацію, а в НМУ навчається молодь з 64 країн світу, пильно й доброзичливо вдивлятимуться наші попередники.
