Чудеса таки трапляються. Нечасто, але — все ж... Одне з них здійснилося буквально на наших очах. Не справдилися похмурі метеопрогнози — й останні дні вересня та перші дні жовтня виявилися на декілька градусів теплішими, ніж передбачали науковці. А отже, лікарні й дитячі садки, пологові будинки та будинки для людей похилого віку будуть, принаймні в Києві, підключені до опалення хоч трохи раніше, ніж вдарять нічні заморозки, й середньодобова температура впаде до +3— +4°С. А в деяких містах вони вже підключені, й зараз комунальники займаються подачею теплоносія в житлові приміщення.
А якби не це небесне диво? Якби холоди справді настали, як прогнозувалося, наприкінці вересня? Десятки й десятки тисяч хворих, епідемія ОРВЗ, масові пневмонії, неминучі летальні випадки з немовлятами та літніми людьми... Якби це стало реальністю, якби центральна та місцева влада й відповідні служби не мали подарованого їм (і, головне, «посполитому люду») тижня? Власне, і зараз кияни та мешканці багатьох інших міст навряд чи добре почуваються в холодних приміщеннях, але ті кілька діб, коли вночі настануть мінусові температури, можна буде ще якось перечекати, бо грітиме думка про те, що опалювальний сезон уже почався, хворі та породіллі захищені від згубного лиха, а скоро й у наших квартирах настане свято...
Але, нагадаю, що навіть знаючи похмурі прогнози, високопосадовці на них не збиралися зважати. «В Україні опалення бюджетних установ розпочнеться 5 жовтня, а житловий фонд 15 жовтня. Про це 24 вересня під час виїзної наради повідомив віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул. «У цілому по країні сьогодні вже оновлено 474 км тепломереж — це 99% від плану. Зараз завдання на найближчий тиждень на 100% закінчити роботи й бути готовими з 1 жовтня до прокачування системи. Згідно з чинним законодавством, опалювальний сезон починається тоді, коли три дні поспіль середня температура тримається 8 градусів. Ми ставимо завдання з 5 числа розпочати опалення в школах, дитсадках і лікарнях, а орієнтовно з 15 числа подати тепло в житлові будинки», — сказав Вілкул». Це — повідомлення РБК-Україна від того ж 24 вересня, коли було вже зрозуміло, що насуваються холоди, що значно раніше середньодобова температура буде меншою, ніж +8°С...
Цікаво, а чи вивчали коли-небудь подібні чиновники в школі курс географії, де чітко сказано, що через територію України проходить кілька кліматичних поясів, що передгір’я Карпат і Південний берег Криму, степи Приазов’я та ліси Волині — це щось істотно відмінне? І чи розуміють вони, що через це загальнодержавний графік початку опалювального сезону є повною нісенітницею?
Та можновладцям уже сьогодні тепло й затишно в їхніх суперквартирах і котеджах із автономним опаленням, тож навряд чи вони спроможні зрозуміти проблеми десятків мільйонів пересічних українців (за офіційними даними, і містах 60% домогосподарств опалюються централізовано, загалом же 40% українських осель користуються центральним теплопостачанням). Питання в іншому: а де ж у цій ситуації славетна опозиція, де її лідери, депутати, записні оратори, активісти? Минулий тиждень, за планом Верховної Ради, був офіційно тижнем роботи нардепів із виборцями. Але чи зустрічалися народні обранці зі своїми виборцями, які мерзли у своїх квартирах по багатьох містах України? Чи поставили вони перед виконавчою владою питання про те, що українцям, усупереч і бюрократичним, і моральним нормам, не вмикають вчасно опалення, що людям загрожують хвороби з тяжкими наслідками? Адже, якби не ласка небес, то ситуація вже зараз стала б надзвичайною...
Звісно, існують серйозні проблеми з тарифами для населення за опалення. Вони одночасно й зависокі, й занизькі. Зависокі для певних категорій городян, яким уже сьогодні дуже важко вчасно й у повному обсязі сплачувати кошти за обігрів їхніх помешкань. Занизькі — бо сплачене не перекриває всіх витрат на проведення опалювальних сезонів і ремонт тепломереж. Скажімо, тарифи на тепло покривають лише 75% вартості його виробництва й транспортування — а з фінансуванням ремонту теплокомунікацій справи взагалі кепські. Але ж ось красномовні цифри: якщо взяти показники по всій Україні, то загалом населення та підприємства вчасно розраховуються за тепло, 90% рахунків оплачуються одразу ж (по деяких регіонах — 100%, по Києву — 95 %). Тобто громадяни не винні: вони чесно платять за обігрів житла... і не одержують його вчасно. Ба більше: навіть якщо в столиці міськдержадміністрація зуміє форсованими темпами до 10 жовтня подати тепло в житлові будники, потім ще кілька тижнів доведеться виганяти з квартир холод і сирість. То за які ж послуги платять люди — за ті, що на папері чи за ті, що справді отримують?
Висловлю єретичну думку: якби опалення вмикалося вчасно (в житлових приміщеннях — через три дні після настання середньодобової температури у +8°С, а в лікарнях, дитячих установах та пологових будинках — напередодні похолодання, на основі зробленого Гідрометеоцентром прогнозу погоди, то українські громадяни досить спокійно поставилися б до підвищення тарифів на тепло на 10 — 15%. Підняти їх одразу на чверть — неможливо і небезпечно, бо тоді різко впаде рівень оплати. Та й розібратися варто було б незалежним експертним структурам, чи й справді так недоплачують люди за тепло, — бо ж з якого дива точилися й точаться битви між олігархами за облгази?
...Але все ж не думайте, що можновладці не дбають про «посполитих». Виявляється, уряд цього року дав завдання вдвічі зменшити споживання газу населенням. Очевидно, йдеться й про опалення, бо майже всі ТЕЦ у країні працюють саме на газі. Яким чином це зробити, уряд не уточнив, вказавши лише, що треба переходити на альтернативні види палива. Ідея, звісно, хороша, але її реалізація може піти тим шляхом, що й переважне число тих мудрих настанов, які приходять «згори». Спершу скоротять споживання газу на ТЕЦ, відрапортують про виконання, а потім уже шукатимуть ті «альтернативні види» та пристосовуватимуть до них техніку. Хотілося б помилитися, але...
