На замовлення Міністерства молоді та спорту, Центр незалежних соціологічних досліджень «Омега» провів дослідження становища молоді в Україні. Згідно з отриманими даними, 78,5% людей віком від 14 до 35 років пишаються, що вони — українці, 91,8% вважають Україну Батьківщиною, понад 30% готові захищати державу зі зброєю в руках, 52% готові захищати її ненасильницькими методами (волонтерство, благодійність). Працевлаштовані на постійному місці — 45% (найбільше у центральному та східному регіонах). Українською мовою в сім’ї та на роботі спілкується понад 46% опитаних (з друзями — понад 36%).
Основними життєвими пріоритетами молодь вважає сімейне щастя (71,7%), побудову кар’єри (48,1%), можливість бути вільним і незалежним у своїх рішеннях і вчинках (38%) і можливість реалізувати свій талант і здібності (32,1%). Майже третина (28,3%) вважає, що те, як складеться життя молодої людини, насамперед залежить від неї. Фахівці вважають, що цей показник свідчить про поступову відмову від орієнтації на допомогу держави, натомість люди розраховують на власні сили.
ВІДМОВА ВІД ПАТЕРНАЛІЗМУ
«Сучасну молодь не можна вважати орієнтованою на патерналістські практики. Скоріше навпаки: вона обирає цінності ліберального суспільства, — акцентує директор департаменту соціологічних досліджень ЦНСД «Омега» Наталя ДМИТРУК. — За результатами дослідження «Ціннісні орієнтації молоді-2016», молодь робить ставку на свідоме опанування насамперед інструментальних цінностей: зробити кар’єру, самореалізуватися. Узагальнений профіль сучасної молодої особистості складається з раціональності, самостійності, критичності та індивідуального вибору власних перспектив. Підтверджує це диференційоване бачення своїх життєвих планів: зі збільшенням віку молодь більше орієнтується на досягнення соціального статусу та успішної кар’єри, а також на самовдосконалення, досягнення матеріального добробуту, на готовність до народження та виховання дітей. Орієнтація на споживання життєвих задоволень, притаманна молоді у віці від 14 до 19 років, зменшується».
Підтверджує відмову від традиційного патерналізму і доволі критичне ставлення молоді до влади, на яке вказує дослідження. «Крім того, молодь не покладає сподівань на державні інституції у вирішенні своїх проблем. Так серед молоді, що не працевлаштована, лише 3,2% осіб перебувають на обліку в державній службі зайнятості, що на 17% менше порівняно з минулорічним дослідженням», — додає Наталя Дмитрук.
За словами експертки, про відмову від патерналізму свідчать і високі показники готовності молоді до зовнішньої мобільності — 39,4% опитаних хотіли б виїхати зі свого населеного пункту. У регіональному розрізі найбільше бажання змінити теперішнє місце проживання виявила молодь сходу. Щодо міграції, то 66,6% молодих осіб зізнались, що хотіли б поїхати за межі України. Найбажанішими країнами, куди хотіла б виїхати молодь, є країни ЄС (таких 40,6%).
«Така мобільність не пов’язана з соціальним дискомфортом. Навпаки, сучасні молоді люди цілеспрямовано оновлюють власні ідентичності. У нових для них культурних просторах, з іншими традиціями, вони є гнучкими та адаптованими, а їх реідентифікація самоконтрольована. Також нині бажання виїхати меншою мірою можна вважати «вимушеним», порівняно з минулими поколіннями», — уточнює Наталя Дмитрук.
МІСТЯНИ ОЦІНЮЮТЬ СВОЇ ПЕРСПЕКТИВИ ВИЩЕ ЗА ЖИТЕЛІВ СІЛ
Фахівці стверджують, що, маючи бажання самостійно забезпечити якість свого життя, 46% молоді критично оцінює наявні в Україні можливості для цього — порівняно з іншими країнами. Так серед молоді, яка має намір емігрувати, 50,3% пояснює це бажанням заробити заради матеріального добробуту, а понад 19% переконані, що Україна не може надати певні можливості для навчання, порівняно з іншими країнами.
«Негативним моментом можна вважати те, що серед відповідей молоді про причини можливої еміграції третина — 32,4% — вказує на відсутність у нашій країні реальної демократії та законності. Це свідчить про відсутність віри в те, що молодь здатна вплинути на формування демократичного суспільства, і про нестачу готовності опікуватися процесами демократизації українського суспільства», — зазначила кандидат географічних наук, аналітик департаменту соціологічних досліджень ЦНСД «ОМЕГА» Ірина МОСТОВА.
Експерти звертають увагу на те, що молодь, яка проживає у сільській місцевості, оцінює свої життєві перспективи нижче за молодь, що проживає у місті. Найбільше це стосується можливості отримання освіти, спеціальності та професійної підготовки, які б визнавалися у всьому світі. Основними проблемами, що створюють тло для соціальної незадоволеності молоді, є поганий стан економіки країни (63,3%), загальне падіння рівня життя населення (60,0%) і відсутність рішень щодо проблеми працевлаштування (52%).
