Майже рік у Національному музеї літератури працює волонтерська група «Музейні бджілки». Нині на її рахунку того, що передано в зону АТО, 49 маскувальних сіток, 40 одиниць захисних костюмів для снайперів і розвідників, прапори, створені в оригінальній техніці плетіння, кілограми домашніх солодощів, десятки пошитої спідньої білизни, багато посилок, надісланих родинам загиблих воїнів.
Волонтери розповіли історію створення центру, а найбільш яскравими моментами став фільм «Народження кікімори», відзнятий журналістом Артуросом Морозовасом з Литви, і листування з Надією Савченко.
Проведення волонтерського вечора в Музеї М.Булгакова було не випадковим. У цьому будинку тема добровільного служіння — продовження давньої традиції киян-подвижників, і родини Булгакових зокрема. Михайло, тоді студент медфакультету, був спочатку волонтером, пізніше служив у Червоному Хресті молодшим лікарем у київському шпиталі. Багато киян у період Першої світової війни допомагали у шпиталях, а в родині Булгакових шили хірургічні сорочки, білизну для солдатів, збирали теплі речі... (про це розповіла старший співробітник музею Світлана Пугач). І зараз у музеї працюють чудові люди, які, так само, як і ми, пройшли Майдан і допомагають бійцям АТО.
Координатором центру «Музейні бджілки» з грудня 2014 р. є Юлія Козачок. Склад групи різноманітний, хтось приходить щодня, хтось забігає в обідню перерву, у вихідні, хтось приносить тканини для сіток і «кікімор», гроші, харчі, речі, а хтось шиє труси чи готує щось смачне для передачі воїнам.
Серед фотографій, представлених на вечорі, було багато знімків фронтових побратимів. Добірку віршів, написаних на війні Олександром Малишенком, Дмитром Івичем, Назаром Розлуцьким і Максимом Музикою, прочитав артист Київського театру російської драми Володимир Ращук. Також звучали в авторському виконанні вірші артиста Романа Семисала, виконавця головної ролі у виставі «Стусове коло». Роман зачитав листа мужньої льотчиці Надії Савченко, яка відповіла на листа підтримки «Музейним бджілкам». На початку вересня Надії передали сплетений прапор з її ім’ям Олегу Мезенцеву, помічникові Віри Савченко, і незабаром отримали відповідь: «Лише у жінок широкої душі може вистачити часу, любові й тепла зігріти й оточити турботою не лише свою родину, а і ще й півсвіту. Спасибі вам за вашу працю від мене особисто і ще від тисяч хлопців, що не встигли вам подякувати, і низький уклін за ваші невтомні руки»...
Ще одним сильним емоційним моментом було скайп-спілкування з Артуросом Морозовасом, литовським фотожурналістом, який багато знімав і на Майдані, і в зоні АТО. На виставці-продажу було представлено графіки, роботи олією, гуашшю, розпис по склу, плетені й шиті вироби, створені «бджілками». Було зібрано дві тисячі грн (гроші підуть на придбання обігрівачів для воїнів). Антоніна Юша-Криса, акторка Київського камерного оркестру віртуозно виконувала на скрипці музику Телемана і Баха.
Кожен учасник вечора, йдучи з Будинку Булгакова, забирав із собою домашні пироги і яблука як символи мирного побуту і волонтерської осені.
