Дискусії щодо впровадження освіти за професійною спрямованістю в українській школі тривають не один рік поспіль. Деякі навчальні заклади вже давно практикують такі нововведення, мотивуючи це вимогами часу й успішним досвідом в освітній сфері західних колег. Інші вважають, що така система шкільної освіти в Україні значною мірою обмежує світогляд випускника і не відповідає запитам вітчизняного ринку праці. Адже в нашій країні попит на універсальних фахівців значно вищий, ніж на вузькоспеціалізованих, як, наприклад, у Європі.
Про доцільність профільної школи в Україні, впровадження нових стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти говорили 2 серпня у Національному університеті «Острозька академія» під час громадського діалогу «Українська школа — реалії і кроки до якісної освіти». У заході взяли участь заступник міністра освіти і науки України Борис Жебровський, представники педагогічної громадськості Рівненської, Волинської, Тернопільської та Хмельницької областей.
За словами Бориса Жебровського, реформування української освіти розпочалося ще три роки тому з дошкільного навчання. Минулого року — частково реформували початкову освіту, впровадивши нові навчальні програми. Цьогоріч зміни чекають на базову освіту. Далі — планують реформувати навчання у 10—11 класах, яке буде повністю профільним. Тобто учні матимуть право вибору певного напрямку, що стане одночасно і підготовкою їх до здобуття майбутнього фаху. Відтак Міністерство освіти і науки обере той варіант концепції профільної школи в Україні, який запропонують робочі групи у складі компетентних вчителів та науковців.
«Для того щоб реалізувати нову концепцію профільної освіти, Міністерство працює над покращенням матеріально-технічної бази в українських школах. Усі заклади фактично забезпечено підручниками згідно з новими програмами», — стверджує Борис Жебровський.
Одним із найважчих кроків до впровадження таких реформ Б. Жебровський вважає проблему перепідготовки вчителів, якою займаються інститути післядипломної освіти, адже кожний педагог по-різному реагує на такі зміни. Ще однією проблемою української освіти загалом, на думку чиновника, є питання престижу професії вчителя, яка надзвичайно виснажлива, складна у психологічному аспекті та низькооплачувана. Утім, вільних вакансій у школах фактично немає — не через популярність педагогічного фаху, а через суттєве зменшення кількості учнів. «У випускників педагогічних університетів часто виникають проблеми з працевлаштуванням. Це не викликає особливого здивування, адже, наприклад, 1991 року було 6,3 млн школярів, а цьогоріч — лише 4 млн. Також у школі працюють багато вчителів пенсійного віку», — констатує Борис Жебровський.
Хоча концепція профільної школи в Україні базується на запозиченні позитивного досвіду зарубіжжя, втім, вимагає значної відповідальності з боку вчителів, шкільних психологів і батьків, щоб учні могли остаточно визначитися з баченням свого майбутнього, вважають учасники громадського діалогу. Також реалізація концепції вимагає залучення значних фінансових ресурсів.
Остаточний варіант проекту концепції профільної школи в Україні Міністерство освіти і науки планує затвердити 27 серпня під час засідання колегії.
