Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«...Оспівай Ахіллеса»

Одеський художник Степан Рябченко запропонував проект культурного центру для острова Зміїний
1 жовтня, 2015 - 17:43
ФОТО З САЙТА TSN.UA KYIVSCULPTUREPROJECT.BLOGSPOT.COM

Острів Зміїний сьогодні розташовано в 35 км від дельти Дунаю, входить до складу Одеської області, на його території розташовано селище Біле та екологічний заповідник...  Однак це не все: острів Зміїний   сповнений міфів, легенд та драматичних  подій, а після того, як у шельфі довкола острова у 1980-х роках було виявлено поклади нафти й газу, він став місцем геополітичної напруги  між Україною та Румунією,  що остаточно завершилася лише 2009 року рішенням міжнародного суду. Проте й це не все. Тут на невеликій ділянці землі  зіштовхувалися інтереси різних держав, які багато в чому визначали хід європейської історії, він належав різним країнам, довкола нього вирували війни...

За переказами острів було піднято з моря грецькою богинею Фетідою для її сина Ахілла, того самого, з імені якого розпочинається велика «Іліада» Гомера. Недарма в античних документах він часто так і називався — «острів Ахілла». На честь легендарного  героя і воїна було збудовано храм, встановлені статуї.  Культ Ахілла був  дуже популярний в Північному Причорномор’ї. Як відзначали мандрівники, хоча його мешканці не завжди правильно говорили грецькою, однак « Іліаду» майже всі знали напам’ять.

Одеський художник Степан Рябченко  з дитинства захоплювався античними міфами.  А ще  —  історією, архітектурою, сучасним мистецтвом і новими технологіями. Свій проект культурного центру для острова Зміїний він назвав «Куб Ахілла», об’єднавши вже у самій назві його символічну багатозначність. Куб — найстійкіша архітектурна форма,  що підкреслює непорушність споруди,  здатної  протистояти будь-яким морським та геополітичним  штормам,  і легендарний герой  стародавньої історії,  що міцно пов’язав  Україну з великою античною ойкуменою. Сьогодні, мабуть, цей культурологічний акцент особливо актуальний. Адже  проголошений нашою країною «шлях до Європи» передбачає не лише соціально-політичні перетворення, але й глибокий аналіз тих культурних зв’язків, того, досі так і не осмисленого минулого, який об’єднує європейський простір: ми були його частиною, потім «забули» про це, тепер настав час повернутися...

Будівля багатофункціональна: у ній може розміститися археологічний музей, виставкові зали, кінотеатр,  адміністративні установи, туристичний центр тощо. А оригінальне рішення фасадів   передбачає  використання решток кораблів, що в різні часи затонули довкола острова й досі лежать на морському дні... Адже  минуле острова — це і  Візантія, і Османська імперія, і Друга світова війна. Все це  —  частина  історії України.

Проект Степана Рябченка —  незвичайний для української архітектури, але надзвичайно актуальний і співзвучний загальносвітовим художнім тенденціям, що характеризуються особливим  інтересом до образної виразності, візуальної  метафоричності, використанням нових матеріалів і технологій. Архітектор за освітою, він активно займається візуальним мистецтвом, є сьогодні одним із найуспішніших і найбільш креативних молодих  українських  художників. На його рахунку — премія Пінчук-арт-центру, участь у великих мистецьких проектах в Україні та за кордоном. Але архітектура залишається  для нього тією синтезуючою творчістю, в якій об’єднуються різні ідеї та образи.

Проект культурно-туристичного центру на острові Зміїний  відкриває  величезні перспективи для розвитку  одеського регіону  як головної  морської  брами України.  Навряд чи потрібно говорити сьогодні про те, що саме культура, а разом із нею  —  туризм,  активні гуманітарні зв’язки є найміцнішою запорукою миру та взаєморозуміння. Яскравий, виразний, багатофункціональний та сучасний за архітектурою комплекс у Чорному  морі на кордоні України може стати не лише визначним витвором  мистецтва ХХI століття,  але й справжнім внеском  у ті пошуки «образу сучасного світу», які так хвилюють усіх сьогодні.

Галина СКЛЯРЕНКО
Газета: 
Рубрика: