Запланована на осінь акція громадянської непокори й протесту має на меті дестабілізувати обстановку в країні і спробувати на площах вирішити питання про переділ влади.
Останні трагедії з людськими жертвами на шахтах і авіакатастрофу у Львові опозиція намагається представити як наявність глибокої кризи в країні та притягає за вуха висновок про те, що вивести країну з цієї кризи може лише негайне проведення дострокових президентських виборів. Не треба напружуватися, щоб побачити в цьому політичне лукавство та свідчення злиденності аргументів у нашої «опозиційної квадриги».
Чому вони сьогодні занервували й так квапливо заметушилися? Очевидно, зрозуміли, що на тлі економічного піднесення в країні та рекордних урожаїв зерна за останні два роки, після проведених реформ на селі їм більше не світить безхмарне майбутнє. Не буде зайвим пригадати, які баталії влаштовували депутати від «лівої» опозиції у ВР, щоб не допустити земельної реформи. Лякали, що без колгоспів ми не виживемо. Зараз усі бачать, в яку калюжу вони плюхнулися. Замість колапсу, що передрікався, почалося регулярне підвищення зарплат і пенсій, здійснюються виплати компенсацій населенню за ощадкнижками. Люди вже навчилися розпізнавати — хто є хто. Зрозумівши, що час працює не на них, «червонопрапорники» вирішили «вихлюпнути» 16 вересня на вулицю свій останній аргумент.
Ні, нашу опозицію, на відміну від західної, розум не збагне. У спадщину від радянського минулого в ній закладено не доброякісні гени, а руйнівний гексоген.
Перефразовуючи «батька народів», можна сказати, що опозиції потрібні великі потрясіння, а Україні, щоб процвітати, потрібні стабільність, порядок і спокій.
