За останні роки хірурги лікарні провели не одну унікальну операцію. Торік, наприклад, урятували підлітка, якому хулігани ножем пробили серце. Витягли хлопця, як кажуть, із того світу. А трохи раніше буквально по клаптиках зшили горло 11-річного хлопчика, який упав на залізний паркан і якому гострий прут пробив шию. Оперував цього хлопчика завідувач відділенням ургентної (невідкладної) хірургії Петро Русак. «Нам би ще апаратуру, як у німців або американців, — казав він кореспондентові «Дня», — то, може, вони б до нас їздили дечому вчитися». Сьогодні на базі лікарні створюється регіональний центр хірургічної корекції вроджених вад розвитку (в розвинутих країнах подібні операції, підкреслював П.Русак, становлять майже дві третини хірургічних втручань). На черзі також створення центру лапароскопії.
За життя маленьких пацієнтів тут борються до останнього. Показник смертності минулого року — 0,68 на 100 пролікованих дітей — найнижчий за останні десять років.
У відділенні патології новонароджених мені довелося бачити живі тільця вагою 700 грамів, які лежали в кювезах в обрамленні дротів і трубок вимірювальних та життєзабезпечувальних приладів. У дитячих клініках у Німеччині, розповідає головний лікар В.Марченко, одна доба утримання немовляти обходиться в 900 марок, у згаданому відділенні житомирської лікарні ця цифра дорівнює 53 гривням. Більшість діагностичного, лабораторного, наркозного обладнання лікарні застаріло, а апарати штучного дихання вже відпрацювали свій ресурс і не гарантують надійної роботи. Причина проста і банальна: хронічна нестача коштів.
За даними економічної служби лікарні, минулого року потреба в коштах становила 6,4 мільйона гривень. Фактично з обласного бюджету було одержано 1,3 мільйона гривень, а ще 1 мільйон гривень погашено взаємозаліком та різноманітним бартером. Затримка з виплатою зарплати працівникам становить близько 4 місяців, частина її видається натурою: продуктами, бензином, іще чимось. І це при тому, що облдитлікарню обласна влада намагається забезпечувати в пріоритетному порядку.
На останній сесії Житомирської облради (до речі, В.Марченко очолює в ній фракцію медиків) депутати-лікарі волали: заплановане бюджетне фінансування медицини забезпечить тільки третину її потреби в коштах. За таких умов їх може вистачити на відносно пристойне забезпечення хіба що кількох найбільш важливіших комунальних лікувальних закладів. А ще на ургентну допомогу.
Якщо таке ставлення до медицини збережеться, твердить В.Марченко, за рік-два систему медичного забезпечення наших співгромадян, яка поки що тримається, буде зруйновано. І це продемонструє, він переконаний, наше духовне та інтелектуальне зубожіння, якщо ми, звісно, не схаменемося і не почнемо рятувати медицину, а разом із нею і самих себе, тобто всю націю.
