У Криму тривають пошуки вирішення проблеми озера Сасик-Сиваш. Після публікацій у нашій газеті («День», №№78, 89, 92) до роботи підключився постійний представник Президента України в Криму Геннадій Москаль, який разом із фахівцями відвідав пересип на проблемному озері. Свої шляхи вирішення проблеми шукає також Постійна комісія ВР АРК з аграрних та земельних питань, екології та раціонального природокористування, яку очолює депутат ВР Криму Олег Русецький. Днями за участі кримських депутатів у Сакській райдержадміністрації відбулася нарада, рішення якої може остаточно зняти проблему.
Нагадаємо, йдеться про розподільну дамбу між солоною та прісною частиною озера Сасик- Сиваш, що під Саками в Криму. «Учасники наради збиралися було проїхати на неї і подивитися, в якому стані знаходиться ця гідротехнічна споруда, та Олег Русецький, який за два дні до цього облетів об’єкт на літаку, сказав, що робити цього краще не треба. У багатьох місцях гребля до того потоншала, що проїхати там на машині неможливо. Він відзначив: тепер усім очевидно, що якщо ми не вживатимемо заходів щодо кардинального, а не локального вирішення проблем цього озера, то вже через півроку доведеться говорити про «екологічну катастрофу», — пише газета Верховної Ради Криму «Крымские известия», яка висвітлює проблему озера вже багато років. Аварійну нині дамбу було споруджено ще у 1963 році, протяжність її — 9,2 км. Належала вона Сакському хімічному заводу, який збанкрутував і зараз ліквідований. Дамбу залишили напризволяще, що й призвело до нинішньої ситуації. Тепер загроза її прориву дедалі збільшується. Північна, прісноводна частина озера постійно наповнюється з обширного водозабору, і рівень води в ній уже вищий, ніж у південній, на 1,2 метра. При цьому земляний бар’єр дамби зменшився у деяких місцях до 20-30 см. Якщо раптом пройде сильний дощ або вітер, його буде змито потоком води. Час від часу у критичних місцях дамбу підсипають. Востаннє на ці цілі було витрачено близько 100 тис. грн. із бюджету. Було ліквідовано вимоїни протяжністю 86 метрів. Тим часом, за різними оцінками фахівців, надлишок прісної води в озері становить уже 30—50 млн. кубометрів. Якщо ця лавина рине до південної частини Сасик-Сиваша, вона легко змиє залізничне полотно, автотрасу Сімферополь-Євпаторія, високовольтну лінію електропередач, водовід, лінію спецзв’язку тощо. Підтопленими виявляться сімнадцять сіл Сакського району і вся північно-східна частина Євпаторії. Тому саме цього літа треба вжити термінових заходів зі зміцнення дамби, відзначає заступник голови адміністрації Сакського району Михайло Бєлокрилов.
Оскільки дамба сьогодні нікому не належить, то тимчасово ситуацію рятують у міру своїх сил комунальні служби Євпаторії та кооператив «Галіт», який займається солевидобутком: засипають вимоїни будівельними відходами, тирсою. Але критична ситуація наростає з кожним днем. Місцева влада вичерпала всі свої можливості. При цьому треба враховувати головне: нарощування висоти греблі не дає жодного ефекту, якщо не знизити рівень прісноводної частини озера. Тому існує фактично дві проблеми. Перша — це відновлення греблі, яке намагаються вести ось уже сім років. Її зміцнюють твердими породами, відходами з кар’єрів, але через них іде фільтрація води, і це нічого не дає. Більш того, опріснюється нижня солона частина водоймища і втрачаються лікувальні властивості Сасик-Сиваша. Треба б використати глину, але в Криму її важко добути в такій кількості. При цьому на періодичне латання греблі з 1998 року вже витрачено стільки коштів, що вони становлять половину вартості всього комплексу робіт для того, щоб остаточно зняти проблему. Більш того, нарощування дамби призводить до підтоплення вулиці за вулицею сімнадцяти населених пунктів на берегах озера. З одного боку, цим відводять лихо від Євпаторії, з іншого — 11,2 тис. сільських жителів живуть у страху перед стихією. Міський голова Євпаторії Андрій Даниленко нагадав, що місту вже доводилося відселяти людей із селища Сольпром у новий будинок, побудований на гроші, виділені Кабміном України. Але на цьому сумна епопея не закінчилася, здравниця, як і раніше, перебуває під загрозою так само, як і багато інших сіл Сакського району. Сьогодні практично підтоплено всю вул. Сімферопольську. З неї раніше вже було відселено 32 сім’ї, така ж сама доля, напевно, чекає й на інші приватні домоволодіння цієї частини міста.
Але є другий більш ефективний варіант вирішення проблеми — відкачування води з прісної частини озера. Але це вже й інший підхід, і зовсім інші гроші. Суть у тому, що проблему може вирішити остаточно лише спорудження системи скидання прісних вод із верхньої частини озера в море. Влада Євпаторії та проектувальники міста підготували необхідну документацію щодо спорудження насосних станцій. Щоправда, їм порадили «не лізти не у свою справу», оскільки це не їхня територія, а Сакського району. Яка подальша доля цих напрацювань — невідомо. Неузгодженість у вищих владних структурах до добра не доводить.
Більш того, під сумнівом результативність і цього проекту — ніхто не прораховував можливі наслідки від скидання в море такої величезної кількості води з верхньої частини озера. Експертизи не проводилися. В цьому проекті треба враховувати думку не лише гідротехніків, але й екологів. А вони говорять про небезпеку активного опріснення солоної частини Сасик-Сиваша, де навіть з’явилася прісноводна риба.
Сакський міський голова Олег Клюй говорить, що сподівається на вирішення проблеми озера у зв’язку з розвитком курортно-туристичного комплексу на Західному узбережжі Криму. Саки віднедавна є курортом державного значення, а це багато в чому зобов’язує Київ. Адже, якщо не вирішити проблеми, пов’язані з Сасик-Сивашем та внутрішніми міськими водоймищами, то курорт пропаде. Це ланки одного ланцюга. Справа в тому, що з ліквідацією Сакського хімзаводу покинутою напризволяще виявилася не лише дамба, але й глибоководний колектор, через який надлишки води скидаються з місцевого озера- накопичувача в море. Колектор потребує ремонту, необхідні кошти на його експлуатацію. Але й ця проблема не вирішується вісім років. Таким чином, запас унікальних лікувальних грязей в один мільйон кубометрів може загинути під натиском прісних стічних вод. Який тоді курорт? А Лесновський сільський голова Микола Марченко розповів, що на території сільради на березі озера знаходиться сховище відходів виробництва перманганату калію з хімзаводу. Одного разу вода вже підмила ці шлами, і в результаті в окрузі загинуло все живе. Минуло майже десять років, природа потроху відновила життя, навіть риба повернулася. Нині ситуація загрожує повторитися, але в більших масштабах. На поверхні озера вже з’явилися великі бурі плями від шламів. Озеро треба терміново рятувати…
Відповіді на ці запитання спробували дати керівники Фонду майна АРК, ДУ МНС України в Криму, Рескомводгоспу, інших міністерств та відомств. Парламентська газета «Крымские известия» підсумувала їх так: оскільки Сакський хімічний завод був державною власністю, то й долею його споруд має займатися держава. І доцільніше за все — Держкомводгосп. До того ж суми, які знадобляться на комплексне вирішення всіх проблем, не «потягнуть» ні місцеві, ні республіканські бюджети, навіть разом узяті. Йдеться, як мінімум, про 15 млн. грн. Звичайно, що Держкомводгосп передоручить цю справу Кримському республіканському комітету з питань водогосподарчого будівництва та зрошуваного землеробства. Але у нашого рескому для цього обсягу робіт немає ані сил, ані коштів. Адже вся ця багаторічна тяганина є породженням того, що ніхто не хоче брати на себе купу проблем, звалюючи її на інших.
Фахівці вважають, що передача дамби та колектора на баланс інших організацій займе до двох років, а проблему треба вирішувати зараз, бо два роки дамба не витримає. Вже зараз усі ознаки надзвичайної ситуації очевидні: затоплені сільські вулиці, приватні домоволодіння у Євпаторії, підвали в міських багатоповерхівках, залишені садиби, припинено видобуток солі. Замовником робіт доручено виступити Кримському ГлавУКС. Виконання робіт — ДУ МНС України в Криму. Після їхнього завершення всі об’єкти буде передано на баланс водгоспу з відповідним фінансуванням. Усі проекти, яких було створено за минулі роки чимало різними науковими установами, вирішено зібрати воєдино і привести їх до спільного знаменника. Депутати постійної комісії ВР Криму вважають, що потрібно також добитися у терміновому порядку виділення з бюджету не менше 150 тис. грн. для проведення аварійно-від новних робіт на дамбі. Але навіть на такі «пожежні заходи» знадобиться три- чотири місяці. Ці роботи буде закінчено до осені, коли й планується розпочати основну реконструкцію дамби. У зв’язку з цим скидання в Каламітську затоку 50 мільйонів кубометрів неочищеної води верхнього озера буде здійснено не в курортний сезон, а взимку. Таким чином, порятунок Євпаторії і Сак має відбутися з найменшими втратами для курорту.
