Бажаючих побувати у знаменитому слов'яногорському пансіонаті "Сосновий бір" - досить багато. Тут чудове повітря, чистий, майже первісний ліс, чудовий сервіс, кухня - на натуральних м'ясо-молочних продуктах підсобного господарства шахти ім. А. Засядько. Про створення такого райського куточка для своїх шахтарів років 10 тому подбав Юхим Звягільський.
Експлуатація та утримання пансіонату нині - справа нелегка. Щоб не позбавляти шахтарів права отримувати путівки до рідного пансіонату зі знижкою, за нинішньої економічної ситуації доводиться шукати додаткові джерела фінансування для підтримки бази відпочинку у відповідному стані. Тому "Сосновий бір" гостинно розчиняє двері перед учасниками тих або інших короткотермінових поважних форумів. Визначилося й коло більш-менш постійних партнерів, які й справи свої, партійні або науково-практичні, вирішать, та відпочинуть трохи, й матеріально підтримають чудову базу відпочинку.
Не дуже давно, але не так вже й щоб вчора, - тобто часу минуло достатньо, щоб внести певну ясність у те, що сталося, - "Сосновий бір" приймав чергових гостей. Тут відбувся семінар для керівників ресурсних центрів. Про тему семінару трохи пізніше. Після виконання основної програми керівникам семінару забажалося, очевидно, практичним прикладом підтвердити теоретичний матеріал. Приклад удався нівроку. Істинно у дусі часу. Внаслідок проведеного "експерименту" всі учасники семінару на чолі з організаторами з пансіонату зникли. Не розрахувавшися ані за проживання, ані за харчування. Щоправда, пообіцяли, що гроші "надійдуть" через кілька годин. Не сталося... Минуло вже понад місяць.
Раніше прецедентів такої "хлестаковщини" у "Сосновому бору" не було. Тому для колективу пансіонату - це урок. А решті - нагадування відомого правила: "Гроші - вперед!"
Найбільш прикрим у цьому випадку потерпілим здалося те, що вирішили "кинути" пансіонат (а що це так - свідчать факти) на неабияку суму - кілька тисяч гривень - не якісь там пройдисвіти без роду та племені, а цілковито поважні (судячи з назв організацій, якими вони прикриваються) мужі. Точніше муж, як вважають, тут задіяний один, а ось організації він вже давно представляє найрізноманітніші. Кожна з них виглядає серйознішою за попередню. Імені цієї людини ми поки що не назвемо. Тільки посади. Відчуйте різницю: керівник міжнародного корпусу експертів-добровольців; керівник Благодійного Фонду імені Джона Х'юзі - Фонду відродження Донбасу. У нашому випадку ця людина виступала організатором згадуваного семінару, що проводився під егідою Міжнародного Фонду "Євразія"
До речі, семінар мав назву: "Мистецтво ділового спілкування". Чому б не додати: "НАШОГО ділового спілкування"?
